ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/1813/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 (судді: Колоколов С. І., Савицький Я. Ф., Разюк Г. П.) та ухвали Господарського суду Одеської області від 03.09.2018 (суддя Цісельський О. В.)
за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області у справі
за позовом першого заступника керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології майбутнього"
про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості у сумі 1 094 273,64 грн,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У серпні 2018 року перший заступник керівника Комінтернівської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології майбутнього" (далі - ТОВ "Будівельні технології майбутнього") про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.06.2007 (далі - договір оренди від 13.06.2017) та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за цим договором у сумі 1 094 273,64 грн у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди від 13.06.2017 щодо внесення орендної плати.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2018 позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради повернуто без розгляду на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Мотивуючи цю ухвалу, місцевий господарський суд виходив із недоведеності прокурором підстав для представництва інтересів держави в особі Фонтанської сільської ради у суді. Суд зазначив, що Фонтанська сільська рада самостійно здійснює захист своїх прав, порушених відповідачем, що підтверджується, зокрема, рішеннями Господарського суду Одеської області від 10.10.2017 у справі № 916/1024/17, від 03.10.2015 у справі № 916/2928/14.
2.2. Згідно з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 залишено без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2018 із тих самих підстав.
3. Короткий зміст касаційної скарги і відзиву на неї
3.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2018 і постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у цій справі, заступник прокурора Одеської області подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій просить їх скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду Одеської області.
Підставами для скасування ухвали і постанови у справі прокурор вважає неправильне застосування судами статті 1311 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України, а також порушення статті 236 Господарського процесуального кодексу України; акцентує на обґрунтованості та доведеності підстав представництва інтересів держави в суді у зв`язку з бездіяльністю органу місцевого самоврядування.
3.2. Відзиву на касаційну скаргу від Фонтанської сільської ради і ТОВ "Будівельні технології майбутнього" до суду не надійшло.
3.3. Згідно з ухвалами Верховного Суду від 27.05.2019, від 11.11.2019 провадження у справі № 916/1813/18 зупинялося до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справ № 587/430/16-ц і № 912/2385/18, відповідно.
3.4. Від прокуратури Одеської області та Офісу Генерального прокурора надійшли клопотання від 02.06.2020, від 15.06.2020, від 22.06.2020 про поновлення касаційного провадження у цій справі, які мотивовано тим, що справу № 912/2385/18 було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду 26.05.2020 та прийнято рішення. Ці клопотання залишені Верховним Судом без задоволення, оскільки згідно з положенням Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, а відповідно до частини 3 статті 6 цього Закону суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень. Станом на час подання зазначених клопотань повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим, не було опубліковано. Зазначена постанова оприлюднена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 20.07.2020.
3.5. 17.08.2020 Верховний Суд отримав від Офісу Генерального прокурора клопотання про поновлення касаційного провадження у справі.
3.6. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 17.08.2020 після усунення обставин, що викликали зупинення провадження у цій справі, провадження у справі було поновлено.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши оскаржену у справі ухвалу та постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Звертаючись із цим позовом до суду, прокурор зазначив, що неналежне виконання відповідачем умов спірного договору оренди землі в частині внесення орендної плати завдає шкоди економічним інтересам держави, сприяє виникненню заборгованості перед бюджетом; зазначив, що цей позов подано в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради, яка виступає орендодавцем за спірним договором оренди земельної ділянки.
4.3. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Водночас у розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.