ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 915/162/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
прокурора - Красножон О.М.,
позивача - не з`явилися,
відповідача - Колес`янкін М. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 (судді: Будішевська Л. О., Таран С. В., Мишкіна М. А.) та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 14.05.2019 (суддя Литвинова В. В.) у справі
за позовом заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Новоодеської районної ради та Комунальної установи "Новоодеський районний центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна фірма "Вектор-Плюс"
про стягнення 407 567,15 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У січні 2019 року заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Новоодеської районної ради та Комунальної установи "Новоодеський районний центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти" (далі - КУ "Новоодеський районний центh фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти"; комунальна установа) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна фірма "Вектор-Плюс" (далі - ТОВ "Багатопрофільна фірма "Вектор-Плюс") штрафних санкцій у сумі 407 567,15 грн, у тому числі пені за прострочення виконання зобов`язань щодо строків здачі робіт у сумі 139 836,23 грн і штрафу у сумі 267 730,92 грн.
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 525, 526, 530, 610, 612, 625, 628 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, а також умови укладеного між сторонами договору від 03.05.2018 № 251 про закупівлю послуг за державні кошти, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором та прострочення виконання робіт.
Необхідність звернення прокурора з цим позовом, з посиланням на положення статті 1311 Конституції України, статей 53, 226 Господарського процесуального кодексу України і статті 23 Закону України "Про прокуратуру", обґрунтовано тим, що звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у встановленні законності під час вирішення суспільно значимого питання законності та раціональності використання бюджетних коштів, оскільки позивачі не вживають тривалий час будь-яких дій, спрямованих на захист інтересів держави.
1.3. ТОВ "Багатопрофільна фірма "Вектор-Плюс" просило залишити позов прокурора без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із недоведеністю підстав представництва згідно із Законом України "Про прокуратуру".
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.05.2019, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2019, позовну заяву заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Новоодеської районної ради і КУ Новоодеський районний центр фінансово-господарського та навчального забезпечення закладів освіти до ТОВ "Багатопрофільна фірма "Вектор-Плюс" про стягнення штрафних санкцій в сумі 407 567,15 грн залишено без розгляду.
2.2. Суди дійшли висновку, що прокурор при зверненні з позовом до господарського суду в інтересах держави у позовній заяві не підтвердив наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, прокурор у касаційній скарзі (поданій 07.08.2019) просить ухвалу Господарського суду Херсонської області від 14.05.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Так, скаржник наголошує на безпідставності висновків судів про недоведеність прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави і неправильного застосування положень статті 1311 Конституції України, статей 53, 226 Господарського процесуального кодексу України і статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Так прокурор акцентує, що суди не надали оцінки його доводам, що нездійснення позивачами упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме неподання відповідного позову і відсутність наміру такого звернення до суду, свідчать про наявність підстав для звернення прокурора до суду, а посилання позивачів на відсутність державного фінансування для сплати судового збору не спростовують наявність підстав для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Багатопрофільна фірма "Вектор-Плюс" просить залишити її без задоволення, наголошуючи на недоведеності прокурором підстав звернення до суду в інтересах держави в особі визначених ним у позовній заяві органів.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 14.05.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі № 915/162/19, яке зупинялося згідно з ухвалами від 03.09.2019 і від 05.11.2019 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц і справи № 912/2385/18.
Ухвалою від 17.08.2020 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження у цій справі провадження у справі поновлено.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників прокуратури і відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
4.3. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
4.4. За змістом абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
4.5. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
4.6. Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
4.7. Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
4.8. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).