ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 913/116/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
прокурор - Скрипка М. В. прокурор Офісу Генерального прокурора;
позивач - не з`явився;
відповідач-1 - не з`явився;
відповідач-2 - не з`явився.
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області
на ухвалу Господарського суду Луганської області (суддя Секірський А. В.) від 18.03.2019
та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Пуль О. А., судді: Тарасова І. В., Фоміна В. О.) від 15.05.2019 у справі
за позовом Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави (далі - Прокурор) в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганської області (далі - Держгеокадастр, Позивач)
до Лозно-Олександрівської селищної ради (далі - Рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокуракинський тваринницький комплекс" (далі - Комплекс)
про визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 20.02.2019 Прокурор в інтересах держави в особі Держгеокадастру звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Ради та Комплексу про визнання недійсним укладеного між ними договору оренди землі від 25.12.2016, зареєстрованого державним реєстратором Білокуракінської районної державної адміністрації 03.01.2017 за № 18557983 (далі - Договір); зобов`язання Комплексу повернути Раді земельну ділянку площею 5,3074 га, кадастровий номер 4420955700:10:001:0027, вартістю 189 475 грн 77 коп. (далі - Земельна ділянка), яка передана в оренду за Договором.
1.2. Позовна заява мотивована тим, що Договір укладено без відповідного рішення органу місцевого самоврядування, а також без проведення нормативної грошової оцінки і земельних торгів, що порушує приписи статті 13 Закону України "Про оренду землі", статей 116, 124, 134 Земельного кодексу України.
1.3. В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в цій справі Прокурор зазначає, що передача Земельної ділянки порушує інтерес держави в частині її раціонального використання і надходження орендної плати до місцевого бюджету. Разом з цим Договір укладено в грудні 2016, однак Держеокадастр не вжив жодних заходів для виявлення та усунення вищевказаних порушень.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.03.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2019, позовну заяву Прокурора повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.2. Рішення судів мотивовані тим, що Прокурор у позовній заяві не зазначив, в чому саме полягає неможливість Держеокадастру самостійно звернутися з цим позовом; Держеокадастр має повноваження і можливість самостійно захищати свої права, а Прокурор не довів неможливості реалізації ним такого захисту; саме по собі незвернення Держеокадастру з позовом протягом певного періоду не свідчить про неналежне виконання ним своїх функцій із захисту інтересів держави; у цій справі немає передбачених законом виключних підстав для звернення Прокурора до суду за захистом інтересів держави; Прокурор не надав доказів обізнаності Держгеокадастру про наявність порушень при укладенні Договору та його ухилення від виконання своїх обов`язків контролюючого органу у спірних правовідносинах; захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти, а не Прокурор; Прокурор виконує субсидіарну роль та не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду; у позовній заяві Прокурор не обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. 05.06.2019 Заступник прокурора Харківської області подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.03.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та передати справу для продовження розгляду до Господарського суду Луганської області.
4. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі
4.1. Суди порушили положення статті 86 ГПК України та дійшли помилкового висновку про відсутність виключних випадків для здійснення Прокурором інтересів держави в суді, оскільки Прокурор на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 11.02.2019 повідомляв Держгеокадастр про свій намір пред`явити позов, проте він не повідомив, що буде самостійно звертатись з позовом до суду. При цьому Держгеокадастр наділений повноваженням для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, однак протягом тривалого часу не вживає заходів з метою визнання недійсним Договору та повернення Земельної ділянки.
Також на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 04.03.2019 Прокурор надав витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 42017131580000120) та лист Держгеокадастру від 10.11.2017 №10-12-0.10-4959/2-17, які підтверджують його обізнаність про порушення порядку набуття прав на Земельну ділянку з листопада 2017 року.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. У встановлений Судом строк відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надійшли.
6. Розгляд справи Верховним Судом
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою Заступника прокурора Харківської області; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.07.2019; зупинено провадження у цій справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
6.2. 26.06.2019 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 587/430/16-ц, повний текст якої опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30.09.2019.
6.3. Ухвалою Суду від 04.10.2019 провадження у цій справі поновлено, розгляд справи призначено на 05.11.2019.
6.4. Ухвалою Суду від 05.11.2019 провадження у цій справі зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
6.5. 26.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 912/2385/18, повний текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.07.2020.
6.6. Ухвалою Суду від 10.08.2020 провадження у справі поновлено; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 25.08.2020.
7. Встановлені судами обставини
7.1. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.03.2019 позовну заяву Прокурора залишено без руху; встановлено Прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду шляхом обґрунтування наявності правових підстав для звернення з позовом в особі Держгеокадастру та надання доказів невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов`язків, визначених Законом. Прокурор одержав цю ухвалу 06.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
7.2. 15.03.2019 на адресу Господарського суду Луганської області від Прокурора надійшла заява про усунення недоліків від 11.03.2019 № 02/104-277вих-19, в якій він не навів додаткових обґрунтувань наявності правових підстав для звернення з позовом в особі Держгеокадастру та не надав доказів невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов`язків, визначених Законом.
7.3. До позовної заяви надано лист (вих.№02/104-171вих.-19 від 11.02.2019) Прокурора до Держгеокадастру з приводу звернення з позовом в його інтересах (далі - Лист).
7.4. Доказів обізнаності Держгеокадастру про наявність порушень при укладенні Договору та його ухилення від виконання своїх обов`язків контролюючого органу у спірних правовідносинах не надано.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
8.2. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
8.3. Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
8.4. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).