ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 905/335/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Студенця В. І., Ткача І. В.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС
на рішення Господарського суду Донецької області
у складі судді Матюхіна В. І.
від 03.06.2019
та постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Барбашова С. В., Істоміна О. А., Пелипенко Н. М.
від 06.02.2020
за позовом Офісу великих платників податків Державної податкової служби
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант"
про визнання кредиторських вимог
за участю представників:
позивача: Єгоров О. В.
відповідача: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2019 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" про:
- визнання неправомірними дій голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" щодо невизнання кредиторських вимог;
- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" визнати кредиторські вимоги позивача в сумі 119 922,47 грн та у повному обсязі включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем як платником податків обліковується непогашене грошове зобов`язання (податковий борг зі сплати штрафних санкцій) за порушення податкового законодавства у сумі 119 922,47 грн, у тому числі відповідно до податкових повідомлень-рішень від 09.06.2017 № 0003114707 та від 06.06.2018 № 0002544707. Однак відповідач, який згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, знаходиться у процесі припинення, ухиляється від визнання кредиторських вимог позивача на зазначену суму.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" (ідентифікаційний код юридичної особи 37598904) (відповідач) з 13.10.2016 перебуває у стані припинення за рішенням засновників. У витязі також зазначені відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - 21.12.2016.
Відповідно до відомостей інтегрованої картки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" обліковується заборгованість у загальній сумі 119 922,47 грн, що виникла у зв`язку з несплатою цим Товариством визначених контролюючим органом грошових зобов`язань відповідно до податкових повідомлень - рішень (ППР) № 0003114707 від 09.06.2017 та № 0002544707 від 06.06.2018, зокрема:
1) у податковому повідомленні-рішенні № 0003114707 від 09.06.2017 фіскальний орган визначив суму завищеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" у податковій декларації за березень 2017 року задекларованого бюджетного відшкодування у розмірі 357 255,00 грн, а також визначив суму штрафних санкцій, нарахованих Товариству фіскальним органом за таке завищення, у розмірі 89 313,75 грн.
Разом з цим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" за ППР № 0003114707 від 09.06.2017, відображена в його інтегрованій картці, визначена з урахуванням суми переплати Товариства, що обліковувалася за Товариством станом на 30.01.2018 у розмірі 327 666,28 грн. На цю суму переплати були зменшені визначені у ППР № 0003114707 від 09.06.2017 суми: 357 255,00 грн - сума завищення задекларованого бюджетного відшкодування та 89 313,75 грн - сума штрафних санкцій. Відповідно кінцевий залишок заборгованості за вказаним ППР складає 118 902,47 грн.
2) у податковому повідомленні-рішенні № 0003114707 від 09.06.2017 фіскальний орган нарахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" штрафні санкції у розмірі 1 020,00 грн за неподання податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2017 року (акт перевірки № 263/28-10-47-07/37598904 від 17.05.2018).
Загалом сума завищення задекларованого бюджетного відшкодування і штрафних санкцій, нарахованих Товариству з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" за ППР № 0003114707 від 09.06.2017 і ППР № 0002544707 від 06.06.2018 складає 119 922,47 грн (118 902,47 грн + 1 020,00 грн).
У лютому 2019 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" про: визнання неправомірними дій голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" щодо невизнання кредиторських вимог та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" визнати кредиторські вимоги позивача в сумі 119 922,47 грн та у повному обсязі включити їх до реєстру вимог кредиторів, посилаючись на те, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" ухиляється від визнання кредиторських вимог позивача на зазначену суму.
За твердженням позивача 13.08.2018 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" із заявою про визнання кредиторських вимог № 33598/10/28-10-47-16 від 10.08.2018, яку направив Товариству засобами поштового зв`язку 13.08.2018. Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" не отримало поштову кореспонденцію протягом терміну її зберігання у поштовому відділенні і зазначена заява повернулася відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку її зберігання.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Господарський суд Донецької області рішенням від 03.06.2019 відмовив у задоволенні позову.
Місцевий господарський суд виходив з того, що позивач без поважних причин пропустив встановлений частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України місячний строк для звернення до суду з цим позовом, оскільки позовна заява надійшла до Господарського суду Донецької області 27.02.2019, тобто через більш, ніж через п`ять місяців після повернення відправнику (позивачу) заяви про визнання кредиторських вимог.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.01.2020 задовольнив клопотання Офісу великих платників податків Державної податкової служби про заміну позивача правонаступником та здійснив заміну позивача у справі № 905/355/19 з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г; код ЄДРПОУ 39440996) на його правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г; код ЄДРПОУ 43141471).
Східний апеляційний господарський суд постановою від 06.02.2020 рішення Господарський суд Донецької області від 03.06.2019 залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову, однак з інших підстав. Апеляційний господарський суд виходив з того, що позивач не довів порушення його прав відповідачем та не підтвердив належними та допустимими доказами факт ухилення ліквідаційної комісії відповідача від розгляду його кредиторських вимог, оскільки у матеріалах справи та наданих позивачем доказів відсутня заява останнього про визнання кредиторських вимог № 33598/10/28-10-47-16 від 10.08.2018 з відповідним розрахунком боргу, та відсутні належні докази звернення податкового органу до відповідача з цією заявою, а також докази її повернення відправнику за незапитом, на що посилається позивач в обґрунтування позову та свого порушеного права, за захистом якого він звернувся до господарського суду. З огляду на викладене суд зазначив про те, що у суду відсутня можливість у встановлений законом процесуальний спосіб перевірити дотримання позивачем порядку звернення до ліквідаційної комісії відповідача із вимогами про визнання кредиторських вимог, як особи, яка припиняється, та унеможливлює встановлення факту пропуску або дотримання кредитором місячного строку на звернення до суду із даним позовом та, як наслідок, можливість розгляду вимог кредитора по суті.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач - Офіс великих платників податків Державної податкової служби України просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 03.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В якості підстав касаційного оскарження позивач послався на пункт 3 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування норми, закріпленої у частині 3 статті 112 Цивільного кодексу України, стосовно поновлення строку для звернення за судовим захистом у випадку його пропуску через поважну причину. Крім того скаржник зазначає про те, що:
- суд апеляційної інстанції порушив частину 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України та змінюючи мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду, мав змінити і саме рішення відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України;
- суди попередніх інстанцій в порушення пункту 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України не надали мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного позивачем в обґрунтування наявності підстав для задоволення позову.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.
Позиція Верховного Суду.
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.
Касаційний господарський суд, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
За змістом частини першою статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Як встановили суди попередніх інстанцій відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" (ідентифікаційний код юридичної особи 37598904) з 13.10.2016 перебуває у стані припинення за рішенням засновників, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Згідно з частиною шостою статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Чинним законодавством, зокрема статтею 112 Цивільного кодексу України, передбачений спеціальний порядок задоволення кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється, шляхом звернення із відповідними вимогами до ліквідаційної комісії такої особи.
Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 112 Цивільного кодексу України вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Отже, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, за змістом частин четвертої та п`ятої статті 112 Цивільного кодексу України несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.
Відповідно до частини третьої статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення ліквідаційної комісії від розгляду вимог кредитора, кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.