УХВАЛА
26 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 532/308/15-к
Провадження № 13-59зво20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Британчука В.В.,
суддів: Бакуліної С.В, Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Пророка В.В., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю.,
перевірила заяву адвоката Кіяшка С.Л. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про перегляд ухвали Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 червня 2020 року з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом і
встановила:
Вищевказаною ухвалою місцевого суду задоволено клопотання прокурора, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 (за змістом ухвали обвинувачено за ч. 1 ст. 115, пунктами 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України) продовжено на 60 днів зі вказівкою, що строк дії ухвали закінчується 01 серпня 2020 року о 17 год. 30 хв.
Адвокат Кіяшко С.Л. звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд зазначеної ухвали у зв`язку з встановленням рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Бевз та інші проти України" від 25 червня 2020 року порушення Україною міжнародних зобов`язань за Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
Заявник просить скасувати ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 червня 2020 року про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та звільнити обвинуваченого з-під варти.
Перевіривши наведені у заяві доводи та долучені до неї матеріали, Велика Палата вважає, що у відкритті провадження за заявою адвоката Кіяшка С.Л. необхідно відмовити з огляду на таке.
25 червня 2020 року ЄСПЛ було ухвалено остаточне рішення у справі "Бевз та інші проти України" (заява № 1838/18), у якому констатовано порушення Україною міжнародних зобов`язань щодо деяких осіб, зокрема і ОСОБА_1, а саме: порушення п. 3 ст. 5 Конвенції щодо невмотивованості рішення про продовження тримання останнього під вартою під час досудового розслідування, п. 1 ст. 6 Конвенції щодо надмірної тривалості кримінального провадження.
Загальні принципи, яких дотримувався ЄСПЛ при ухваленні цього рішення, а саме оцінка та аналіз наведених ним фактів, констатований характер (зміст) порушень Конвенції, присуджена ОСОБА_1 у зв`язку із цим грошова компенсація (5000 євро) дають підстави вважати, що щодо нього були допущені такі порушення Конвенції, які за цих обставин неможливо відновити у вигляді того стану чи становища, що існували до вчинення порушень. У таких випадках засобами компенсації можуть бути: сплата присудженого відшкодування моральної шкоди, аналіз причин порушення Конвенції та пошук шляхів усунення цих порушень, вжиття інших заходів загального характеру.
Виконання цих заходів покладається на компетентні органи державної влади.
Крім того, з урахуванням Рекомендації № R (2000) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини від 19 січня 2000 року, встановлене ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов`язань може бути підставою для перегляду судових рішень лише в тому випадку, коли можна досягти на національному рівні restitutio in integrum (повного відновлення), тобто відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції.