ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 753/9330/17
провадження № 61-9169 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - служба в справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Незвіського Дмитра Ярославовича, який діє в інтересах ОСОБА_2, на постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року в складі колегії суддів Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 і просила надати дозвіл на виїзд дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за кордон до США на період із 15 червня 2019 року по 18 серпня 2019 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач указувала, що з 14 липня 2001 року перебуває в шлюбі з відповідачем, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом із матір`ю та перебувають на її повному утриманні.
Оскільки відповідач ухиляється від виховання й утримання дітей та відмовляється надати дозвіл на виїзд дітей до США на вказаний період, ОСОБА_1 уважає, що це шкодить інтересам дітей, а тому просила суд надати такий дозвіл на виїзд дітей без дозволу та супроводу батька на вказаний період у її супроводі.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довела в установленому законом порядку факт перешкоджання відповідачем виїзду дітей за кордон у супроводі матері без батька, та факт звернення позивача до відповідача з цього приводу й отримання від нього відмови у наданні відповідного дозволу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Надано дозвіл на виїзд ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Сполучених Штатів Америки на період із 15 червня 2019 року до 18 серпня 2019 року без дозволу (згоди) батька дітей ОСОБА_2 .
Апеляційний суд виходив із того, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив, що заперечує проти виїзду дітей до США у супроводі матері без батька, а позивач довела в установленому законом порядку, що виїзд дітей за кордон лише в супроводі матері відповідає їх найкращим інтересам.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11 травня 2019 року адвокат Незвіський Д. Я. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 14 липня 2001 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, від якого мають двох малолітніх дітей: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають разом з матір`ю.
Діти народилися на території США.
На момент подання позову шлюб між сторонами не розірваний.
ОСОБА_2 двічі подавав апеляційні скарги на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 02 червня 2017 року про відкриття провадження в справі, що свідчить про його незгоду з заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами.
У відзиві на позов ОСОБА_2 указував, що позивач із дітьми та з ним неодноразово виїздила до США, де перебувала в сім`ї свого брата та займалася домашніми справами. На його думку цього разу позивач буде змушена виконувати різну роботу, допомагати братовій сім`ї, а не відпочивати з дітьми, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив, що заперечує проти виїзду дітей до США в супроводі матері без дозволу (згоди) батька, оскільки вважає що ОСОБА_1 має намір залишитись там на постійне місце проживання.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вкзаних тверджень відповідача.
Додані до апеляційної скарги докази на підтвердження факту звернення позивача до відповідача з відповідною вимогою надати нотаріально посвідчену згоду на тимчасовий виїзд дітей до США, а саме: копії листів-повідомлень, надісланих ОСОБА_2 та копій накладних та зворотніх повідомлень на підтвердження поштового відправлення та вручення листів-повідомлень, є неналежними, оскільки створені поза межами судового розгляду, тобто, після ухвалення судового рішення у справі, а тому колегія суддів не бере їх до уваги.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне
застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.