ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 362/5433/17
провадження № 61-6421св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, який на підставі договору про надання правової допомоги діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2018 року в складі судді Корнієнка С. В. та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року в складі колегії суддів Матвієнко Ю. О, Іванової І. В., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, уточнивши який, просив розподілити спільне сумісне майно подружжя, набуте за час перебуванні у шлюбі з відповідачкою, а саме: визнавши за ним право власності на автомобіль "Honda Jazz" д.н.з. НОМЕР_1 ; право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 ; право власності на 1/2 частину гаража № НОМЕР_2, що знаходиться за такою адресою; за ОСОБА_2 позивач просив визнати право власності на автомобіль "Acura MDX", д.н.з. НОМЕР_3 та стягнути з відповідачки на його користь 535 227,50 грн боргу за договорами позики та 37 500 грн витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 лютого 2010 року, за час якого вони набули у спільну сумісну власність майно, а саме: автомобіль "Honda Jazz" д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 179 000 грн; автомобіль "Acura MDX" д.н.з. НОМЕР_3, вартістю 563 988 грн; гараж № НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 вартістю 100 000 грн; 1/2 частину квартири за вказаною адресою вартістю 1 183 500 грн.
Вказує, що за час шлюбу позивачем було укладено договори позики в інтересах сім`ї від 13 квітня 2010 року на суму 60 000 доларів США та від 02 лютого 2013 року на суму 74 500 доларів США. Зазначені кошти були використані для придбання автомобілів "Honda Jazz" та "Acura MDX", тобто, в інтересах сім`ї. Оскільки рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 20 вересня 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 1 070 455 грн заборгованості за вищевказаними договорами позики, позивач вважає, що половина з цих коштів підлягає стягненню з ОСОБА_2 на його користь згідно вимог частини третьої статті 65 СК України.
Враховуючи неможливість поділу майна у добровільному порядку, позивач просив задовольнити позов про поділ майна подружжя на підставі статей 60, 61, 70 СК України у визначений ним спосіб.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на автомобіль "Honda Jazz" д.н.з НОМЕР_1 ;
- визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на автомобіль "Acura MDX" д.н.з НОМЕР_3 ;
- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 959,88 грн судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання за ним права особистої приватної власності на ј частини квартири та Ѕ частини гаража за адресою АДРЕСА_2, суд першої інстанції виходив із того, що 26 вересня 2012 року позивач уклав з відповідачкою договори дарування, на підставі яких подарував дружині свої частки вищезгаданого майна, яке перебувало у спільній сумісній власності подружжя, без виділу цих часток. Дані обставини встановлені рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2018 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів дарування від 26 вересня 2012 року недійсними.
Задовольняючи позовні вимоги в частині поділу автомобілів між сторонами, суд установив, що відповідачка набула право власності на транспортні засоби придбані в шлюбі, а тому вони підлягають розподілу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки половини боргового зобов`язання позивача, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що отримані в борг кошти були використані ним в інтересах сім`ї.
Позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження вимог про стягнення витрат на забезпечення професійної правничої допомоги, а тому підстав для їх задоволення немає.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року апеляційну скаргу представника позивача залишено без задоволення, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволенні позову, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
29 березня 2019 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Представник ОСОБА_1 указує, що позивач отримав грошові кошти відповідно до боргових розписок від 13 квітня 2010 року та 02 лютого 2013 року в інтересах сім`ї, зокрема, на придбання двох автомобілів. Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 20 вересня 2017 року з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за даними договорами позики, а тому з урахуванням статті 61 СК України подружжя здійснює повернення коштів як солідарні боржники.
Зазначає, що суди безпідставно відмовили у задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки на підтвердження понесення таких витрат представник позивача надав до суду відповідні докази, а саме: договір №12-07/17 від 12 липня 2017 року, додаток до вказаного договору № 1, Акт виконаних робіт № 1 та прибутковий касовий ордер №12-07/17 від 12 липня 2017 року на 37 500 грн.
Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, що суд з порушенням порядку приєднання доказів до матеріалів справи долучив довідки про доходи батька відповідача.
Рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині розподілу майна, а саме: автомобіля "Honda Jazz" д.н.з. НОМЕР_1, автомобіля "Acura MDX" д.н.з. НОМЕР_3, 1/2 частини гаража № НОМЕР_2 та 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 у касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.
Відзив на касаційну скаргу
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 на вказану касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Вказує, що суди дійшли правильного висновку про те, що кошти отримані позивачем у борг не в інтересах сім`ї, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження даних обставин позивач суду не надав. Зазначає, що все спільне майно подружжя, в тому числі автомобілі, було куплене за рахунок батька відповідача.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 лютого 2010 року, від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 є власником автомобіля марки "Honda Jazz" д.н.з. НОМЕР_1 ; відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 є власником автомобіля марки "Acura MDX" д.н.з. НОМЕР_3 .