Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 752/3012/15-ц
провадження № 61-14042св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Головного управління юстиції в м. Києві Скляр Оксана Станіславівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Головного управління юстиції в м. Києві Найда Ольга Іванівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2019 року у складі судді Чередніченко Н. П. та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Позов мотивований тим, що батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті залишилось спадкове майно - квартира АДРЕСА_1 . 06 травня 2005 року батьком було складено заповіт, відповідно до якого він заповів все належне йому майно своєму сину ОСОБА_1 . Звернувшись до нотаріальної контори для прийняття спадщини, позивачу стало відомо, що дружина батька ОСОБА_2 також звернулась до нотаріальної контори для прийняття спадщини за заповітом, надавши нотаріусу заповіт, посвідчений 16 жовтня 2013 року. Позивач вважає складений заповіт на ім`я відповідача недійсним, оскільки батько за два-три роки до смерті довгий час хворів, постійно перебував дома, не орієнтувався в часі, часто вів себе неадекватно, постійно потребував медичної допомоги.
З урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати недійсним заповіт з моменту укладення та реєстрації, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 16 жовтня 2013 року від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_2 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Головного управління юстиції в м. Києві Скляр О. С., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Головного управління юстиції в м. Києві Найда О. І. про визнання заповіту недійсним, задоволено повністю.
Визнано недійсним заповіт, який 16 жовтня 2013 року посвідчено та зареєстровано за № 2125 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Найдою О. І. від імені ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2 .
Вирішено питання про стягнення судового збору.
Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що на момент вчинення заповіту від 16 жовтня 2013 року спадкодавець ОСОБА_4 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, тому спірний правочин підлягає визнанню недійсним на підставі статті 225 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3, у якій, з урахуванням нової редакції касаційної скарги, просить рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд за підсудністю до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що 30 травня 2019 року апеляційним судом була розглянута справа за апеляційною скаргою ОСОБА_3 без участі ОСОБА_2 та її адвоката Кравченка А. П., які не були належним чином повідомлені про дату розгляду справи. Апеляційний суд позбавив сторони права на укладення мирової угоди. Також судом першої інстанції 15 січня 2019 року було ухвалено рішення без участі відповідача та без її належного повідомлення.
Позиція інших учасників справи
У жовтні 2019 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу відхилити, оскаржені судові рішення залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що оскаржені судові рішення є обґрунтованими та законними, порушень норм матеріального та процесуального права допущено не було. В касаційній скарзі викладені видумані обставини, оскільки зустрічі з ОСОБА_1 не було, згоди на укладення мирової угоди він не надавав, заяву про укладення мирової угоди до апеляційного суду не направляв.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу № 752/3012/15-цц з суду першої інстанції.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 .
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів приймає доводи касаційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини шостої статті 223 ЦПК України про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.