1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


27 серпня 2019 року

м. Київ


справа № 523/13065/15

провадження № 61-20871 св 18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),

суддів: Журавель В. І., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,


учасники справи:


позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна",

відповідачі- товариство з обмеженою відповідальністю "Постман", ОСОБА_1,


розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, який діє на підставідовіреності в інтересах ОСОБА_1, на рішення апеляційного суду Одеської області від 23 лютого 2017 року у складі колегії суддів Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Артеменка І. О.,


ВСТАНОВИВ :


Описова частина


Короткий зміст позовних вимог


17 серпня 2015 року ТОВ "Порше Лізинг Україна" звернулося до суду із позовом до ТОВ "Постман", ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу та відшкодування збитків.


В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ТОВ "Порше Лізинг Україна" уклало з ТОВ "Постман" договір про фінансовий лізинг від 17 червня 2013 року № 00007745 та додаток до нього загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу, відповідно до умов якого ТОВ "Порше Лізинг Україна" передало ТОВ "Постман" у користування транспортний засіб типу VW CaddyGP Kasten 1.2 i TSI шасі № НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, строком на 60 місяців, а відповідач ТОВ "Постман" зобов`язувалося прийняти та користуватися автомобілем, сплачувати позивачу встановлені договором платежі та повернути автомобіль позивачу відповідно до умов договору.


Відповідач ОСОБА_1 виступив поручителем ТОВ "Постман" згідно умов поруки, які є невід`ємною частиною договору про фінансовий лізинг від 17 червня 2013 року № 00007745.


Відповідачі належним чином не виконують умови договору, у зв`язку з чим станом на 17 липня 2015 року виникла заборгованість у загальній сумі 54 056,36 грн, з яких:

- 11 482,42 грн заборгованості зі сплати лізингових платежів;

- 547,74 грн пені;

- 158,28 грн 3% річних;

- 5 239,33 інфляційних втрат;

- 1 558,06 грн процентів за користування чужими коштами;

- 6 000 грн вартість юридичних послуг;

- 26 896,76 грн збитків згідно пункту 12.9 договору;

- 1 200 грн відшкодування послуг стоянки;

- 973,77 грн штрафу за направлення нагадування та пені 10 %.


Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції


Заочним рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2015 року задоволено позов ТОВ "Порше Лізинг Україна" до ТОВ "Постман", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 00007745 та відшкодування збитків.


Стягнуто солідарно з ТОВ "Постман" та ОСОБА_1 54 056,36 грн заборгованості за договором про фінансовий лізинг від 17 червня 2013 року № 00007745.


Суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі не виконують умови договору фінансового лізингу, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку необхідно солідарно з них стягнути.


Короткий зміст судового рішення апеляційного суду


Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 лютого 2017 року заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2015 року в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Порше Лізинг Україна" до ТОВ "Постман" скасовано, провадження в справі у вказаній частині закрито.


Рішенням апеляційного суду Одеської області від 23 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2., який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково.


Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2015 року в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу, відшкодування збитків змінено, викладено резолютивну частину рішення в цій частині в новій редакції:


"Позов ТОВ "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_1 задовольнити частково.


Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" 21 159,6 грн заборгованості за договором фінансового лізингу № 00007745, з яких 11 484,42 грн заборгованості по лізингових платежах за лютий-квітень 2015 року, 547,74 грн пені, 158,28 грн 3% річних від простроченої суми, 5 239,33 грн інфляційних втрат, 1 558,06 грн процентів за користування грошовими коштами, 1 200 грн витрат на оплату послуг стоянки, 973,77 грн штрафних санкцій.


Позовні вимоги в частині стягнення збитків за пунктом 12.9 договору в сумі 26 896,76 грн та витрат на правову допомогу в рощмірі 6 000 грн залишити без задоволення".


Апеляційний суд у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" заборгованості за договором фінансового лізингу виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у цій частині, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.


Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" збитків та витрат на правову допомогу, апеляцйний суд виходив із того, що розмір витрат на правову допомогу не доведений належними доказами, а вимоги про стягнення збитків є безпідставними.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


У березні 2017 року ОСОБА_2., який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1,подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказане судове рішення.


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.


На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" дана справа передана до Верховного Суду.


Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


У касаційній скарзі ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1, просить змінити оскаржуване судове рішення у частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором фінансового лізингу як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Порше Лізинг Україна" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором фінансового лізингу відмовити.


Представник відповідача вважає, що договір фінансового лізингу припинений за ініціативи позивача 30 квітня 2015 року, тому будь-які нарахування пені, 3 % річних, послуг зі стоянки після цієї дати є неправомірними.


Зазначає, що позивач не повідомляв поручителя про неналежне виконання ТОВ "Постман" умов лізингового договору та про прийняте рішення про розірвання цього договору.


Стверджує, що наявність заборгованості зі сплати лізингових платежів, пені, 3 % річних та штрафу не доведена належними та допустимими доказами.


Вважає, що інфляційні втрати не підлягають стягненню, оскільки грошове зобов`язання визначене договором в іноземній валюті.


Вказує, що стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами не передбачене умовами лізингового договору та нормами законодавства.


Заперечує причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками, тому вважає безпідставним стягнення витрат на оплату послуг стоянки.


Рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Порше Лізинг Україна" про стягнення з ОСОБА_1 збитків на підставі пункту 12.9 договору та про стягнення витрат на правову допомогу у касаційному порядку не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається.


Заперечення/відзив на касаційну скаргу


24 квітня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення на дану касаційну скаргу від Бойка А. І., який діє на підставідовіреності в інтересах ТОВ "Порше Лізинг Україна", у якому представник позивача просить відхилити касаційну скаргу, а оскаржуване рішення залишити без змін.


Представник позивача зазначає, що звернувся до поручителя з вимогою про стягнення заборгованості у передбачений законодавством строк, а наявність заборгованості за договором фінансового лізингу підтверджується належними та допустимими доказами.


Вказує, що витрати на стоянку обумовлені обставинами, пов`язаними із розірванням контракту, а право вимоги на них передбачено у договорі фінансового лізингу.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Суди встановили, що ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ТОВ "Постман" 17 червня 2013 року уклали договір про фінансовий лізинг № 00007745 з додатком - Загальними комерційними умовами внутрішнього фінансового лізингу, на виконання якого ТОВ "Порше Лізинг Україна" передало ТОВ "Постман" на умовах лізингу у користування на строк 84 місяці об`єкт лізингу, належний лізингодавцю на праві власності транспортний засіб типу "VW CaddyGP Kasten НОМЕР_4", 2013 року випуску, двигун № НОМЕР_2, а ТОВ "Постман" зобов`язалося щомісячно сплачувати лізингові платежі у відповідності до графіку.


Виконання зобов`язань лізингоодержувача забезпечено порукою фізичної особи ОСОБА_1, який як поручитель підписав договір.


Об`єкт лізингу на праві власності належить ТОВ "Порше Лізинг Україна" і 17 червня 2013 року на підставі договору та акту прийому передачі автомобіль передано ТОВ "Постман".


Відповідно до пункту 6.1 комерційних умов ТОВ "Постман" зобов`язалось щомісячно сплачувати ТОВ "Порше Лізинг Україна" у відповідності до графіку лізингові платежі, які складаються з: суми, яка відшкодовує частину вартості об`єкта лізингу; процентів; комісії; витрат, пов`язаних з оплатою послуг на відшкодування, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених комерційними умовами (включаючи, окрім іншого, витрати на ремонт об`єкта лізингу, реєстраційні платежі та інші витрати передбачені або прямо пов`язані з Контрактом). Платежі в графіку визначені в іноземній валюті - доларах США.


У період з 17 червня 2013 року до 02 лютого 2015 року ТОВ "Постман" сплатило 19 лізингових платежів. Під час дії договору ТОВ "Постман" систематично порушувало його умови, сплачуючи лізингові платежі не в повному обсязі та несвоєчасно, у зв`язку з чим ТОВ "Порше Лізинг Україна" направляло ТОВ "Постман" нагадування щодо необхідності погашення заборгованості по платежах за лізинговим договором.


Відповідно до пункту 12.13 комерційних умов договір припиняє свою дію на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.


16 квітня 2015 року ТОВ "Порше Лізинг Україна" звернулося до ТОВ "Постман" з вимогою-повідомленням про розірвання договору лізингу та повернення об`єкту лізингу, яке отримано ТОВ "Постман", у зв`язку з чим договір припинив свою дію 30 квітня 2015 року.


Станом на 17 липня 2015 року заборгованість зі сплати лізингових платежів становила 11 482,42 грн за період з лютого по квітень 2015 року.


Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду


Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.


Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України(тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.


................
Перейти до повного тексту