ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 202/2413/17
провадження № 61-38538 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
головуючого - Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Далії Сергія Олександровича, який діє в інтересах публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2018 року в складі колегії суддів Посунся Н. Є., Лаченкової О. В., Пономарь З. М.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року позивач звернулася в суд із позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк", приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Л. Л. та просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності та їх обтяжень від 12 грудня 2016 року № 32862062, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л. стосовно квартири АДРЕСА_1 ;
- скасувати запис у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 08 грудня 2016 року № 17965015, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л., про державну реєстрацію права власності за ПАТ КБ "ПриватБанк";
- припинити право власності ПАТ КБ "ПриватБанк" на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 24 квітня 2008 року ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" уклали договір про іпотечний кредит № DND0GA00000073.
ПАТ КБ "Приватбанк" використало позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на нього на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя без згоди ОСОБА_1 та без проведення оцінки предмета іпотеки.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно було прийнято приватним нотаріусом Вдовіною Л. Л. всупереч вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Л. Л. про визнання протиправним та скасування рішення, припинення права власності відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно було прийнято правомірно та не підлягає скасуванню.
Визнання за банком права власності на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя не є примусовим стягненням, визнання права власності на предмет іпотеки можливе лише в позасудовому порядку врегулювання спору на підставі договору, тому на дані правовідносини не поширюється положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення.
Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень квартири АДРЕСА_1, а також скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 08 грудня 2016 року № 17965015, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л., про реєстрацію права власності за ПАТ КБ "ПриватБанк".
Припинено право власності ПАТ КБ "ПриватБанк" на квартиру АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд виходив із того, що, укладаючи у 2008 році іпотечний договір, позивач не узгоджувала з іпотекодержателем умови звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ним права власності у порядку реєстрації такого права державним реєстратором-нотаріусом, тому таку згоду позивач не надавала, а надавала згоду на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги у порядку, визначеному статтею 37 Закону "Про іпотеку", тобто в порядку укладення окремого договору про задоволення таких вимог, який і міг бути єдиною підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2018 року адвокат Сокуренко Є. С., який діє в інтересах ПАТ КБ "ПриватБанк", подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року дану справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати рішення апеляційного суду як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Зазначає, що банк звернувся до нотаріуса із заявою про реєстрацію права власності на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 24 квітня 2008 року.
Стверджує, що спосіб захисту, обраний ПАТ КБ "ПриватБанк", повністю відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-2967цс16, відповідно до якої договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України "Про іпотеку").
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на дану касаційну скаргу від адвоката Трегуб Ю. Є., яка діє в інтересах ОСОБА_1, у якому представник позивача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
Зазначає, що у даному випадку при зверненні стягнення на квартиру відбулося відчуження квартири без згоди власника, що є підставою стверджувати, що були порушені вимоги статті 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Уважає, що посилання відповідача на правову позицію, викладену Верховним Судом України у постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-2967цс16, не є доречним, оскільки предметом розгляду вказаної справи є звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому, а не позасудовому порядку.
Стверджує, що відповідач надав у судовому засіданні звіт про оцінку квартири, датований 18 січня 2017 року, тоді як реєстрація права власності на предмет іпотеки за банком відбулася 08 грудня 2016 року, що суперечить частині третій статті 37 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.
Зазначає, що у матеріалах реєстраційної справи відсутня заставна, видача якої була передбачена іпотечним договором, та яка повинна бути подана банком відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 24 квітня 2008 року ОСОБА_1 уклала з ПАТ КБ "Приватбанк" договір про іпотечний кредит, за яким вона отримала кредитні кошти в сумі 39 371,5 доларів США зі сплатою 1,08 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24 квітня 2018 року.
Цього ж дня в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 по кредитному договору між сторонами укладений іпотечний договір, за яким в іпотеку банку передано квартиру загальною площею 31,7 м2, житловою площею 16,6 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
За кредитним договором наявна прострочена заборгованість.
У грудні 2016 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Л. Л. із заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 24 квітня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 .
Банк надав нотаріусу повідомлення на ім`я ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року про намір здійснити реєстрацію права власності на предмет іпотеки, технічний паспорт на квартиру.
08 грудня 2016 року нотаріус прийняла рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру та зробила запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 17965015 про державну реєстрацію права власності за ПАТ КБ "Приватбанк".
Мотивувальна частина