Постанова
Іменем України
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 370/721/17
провадження № 61-45585св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на рішення Макарівського районного суду Київської області від 16 квітня 2018 року у складі судді Мазки Н. Б. та постанову Апеляційного суду Київської області від 29 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Голуб С. А., Іванової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ ФК "Вектор Плюс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту.
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що за умовами кредитного договору від 02 липня 2008 року № 2709/0708/88-399 відповідач ОСОБА_1 отримав у Відкритому акціонерному товаристві "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк") кредит у розмірі 1 800 000 доларів США.
У забезпечення належного виконання зобов`язань за вказаним договором між банком та ОСОБА_2, а також ОСОБА_3 02 липня 2008 року були укладені договори іпотеки, предметами яких є земельні ділянки, що розташовані на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області площею 8, 3600 га та 8, 3703 га відповідно.
Відповідно до договору факторингу від 28 листопада 2012 року № 15 Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк"), яке є правонаступником ВАТ "Сведбанк", відступило товариству право вимоги за зобов`язанням ОСОБА_1 за кредитним договором від 02 липня 2008 року № 2709/0708/88-399.
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, укладеними з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обтяження згідно вказаних договорів зареєстровано в Державному реєстрі іпотек.
Через невиконання ОСОБА_4 зобов`язань за кредитними договором, товариство мало намір задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, проте постановами відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України від 11 березня 2014 року № 34140913 та від 17 липня 2013 року № 34139765, на підставі виконавчих написів нотаріусу накладено арешти на земельні ділянки, які є предметом іпотеки.
З урахуванням викладеного та посилаючись на порушення своїх прав, як іпотекодержателя ТОВ ФК "Вектор Плюс" просило звільнити з-під арешту нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, а саме земельну ділянку площею 8,3600 га, що розташована на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222785200:03:014:0006, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та перебуває під арештом на підставі постанови відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України від 11 березня 2014 року № 34140913; земельну ділянку площею 8,3703 га, що розташована на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222785200:03:014:0019, яка належить на праві власності ОСОБА_3 та перебуває під арештом на підставі постанови відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України від 17 липня 2013 року № 34139765.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 16 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права. При цьому зазначено, що ТОВ ФК "Вектор Плюс", відповідно до вимог статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", є стягувачем та має відповідні права сторони у виконавчому провадженні, а тому вважаючи, що накладеним арештом порушено його права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки, ТОВ ФК "Вектор Плюс" має можливість подати державному виконавцю відповідну заяву про повернення виконавчого документа та зняття арешту для реалізації свого права щодо задоволення вимог іпотекодержателя, а в разі її невиконання може оскаржити його дії.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 29 серпня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Вектор Плюс" залишено без задоволення, рішення
Макарівського районного суду Київської області від 16 квітня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2018 року ТОВ ФК "Вектор Плюс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою те, що ТОВ ФК "Вектор Плюс", як іпотекодержатель, який наділений переважним правом на задоволення своїх вимог за рахунок майна, переданого в іпотеку, має право на звернення до суду з позовом про звільнення іпотечного майна з-під арешту. Крім того, судами не враховано, що право іпотеки виникло 02 липня 2008 року, тобто значно раніше ніж спірні арешти були накладені державним виконавцем на іпотечне майно.
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу до не надходив.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2020 року справу № 370/721/17 за позовом ТОВ ФК "Вектор Плюс" до ОСОБА_1, треті особи: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про звільнення майна з-під арешту, призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК Українивизначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановлено, що 02 липня 2008 року між ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2709/0708/88-399, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 1 800 000 доларів США строком до 02 липня 2018 року.
У забезпечення цього договору, того ж дня між банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № 2709/0708/88-399-Z-1, згідно з яким остання передала в іпотеку банку належну їй на праві власності земельну ділянку площею 8,3600 га, що розташована на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222785200:03:014:0006; а також з ОСОБА_3 іпотечний договір № 2709/0708/88-399-Z-2, згідно з яким остання передала в іпотеку банку належну їй на праві власності земельну ділянку площею 8,3703 га, що розташована на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222785200:03:014:0019.
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ ФК "Вектор Плюс" було укладено договір факторингу № 15, згідно з яким банк відступив позивачу права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 2709/0708/88-399, укладеним 02 липня 2008 року з ОСОБА_1 .
Також 28 листопада 2012 року ПАТ "Сведбанк" та ТОВ ФК "Вектор Плюс" укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, зокрема договорами № 2709/0708/88-399-Z-1 та № 2709/0708/88-399-Z-2, укладеними 02 липня 2008 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно.