Постанова
Іменем України
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 401/38/17
провадження № 61-35241св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Світловодська міська рада Кіровоградської області,
треті особи: ОСОБА_2, головний архітектор Батяшов Сергій Олексійович, депутат Світловодської міської ради Кіровоградської області Пащенко Леонід Вікторович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2017 року в складі судді Андріянова О. В. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 березня 2018 рокув складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Єгорової С. М., Кіселика С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Світловодської міської ради Кіровоградської області(далі - Світловодської міської ради), ОСОБА_3, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_3 Світловодською міською радою 29 вересня 2003 року, КР № 048008, та визнати нечинним, незаконним, недійсним рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області № 273 від 18 лютого 2003 року, на підставі якого видавався державний акт і скасувати це рішення.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 0, 0306 га, розташованої по АДРЕСА_1, що підтверджується рішеннями Світловодської міської ради від 26 грудня 2010 року та від 09 серпня 2011 року.
ОСОБА_3 на підставі рішення Світловодської міської ради від 18 лютого 2003 року є власником суміжної з нею земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Зазначала, що передача цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_3 відбулася з порушенням земельного законодавства, оскільки з нею, як суміжним землекористувачем, не було погоджено межі земельної ділянки, та не враховано, що частина переданої ОСОБА_3 земельної ділянки давно знаходиться в її користуванні.
З цих підстав вважала, що оскаржувані рішення міської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку є недійсними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2017 року провадження у даній справі в частині позовних вимог до ОСОБА_3 про скасування державного акта на право власності на земельну ділянку закрито з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року (в редакції на час постановлення ухвали).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 березня 2018 року,в задоволенні позову ОСОБА_1 до Світловодської міської ради про скасування рішення відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з пропуску позивачем позовної давності.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 березня 2018 року, в якій вона просить скасувати вказані судові рішення і ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування рішення місцевої ради з підстав пропуску позовної давності, суди попередніх інстанцій не врахували, що порушення її земельних прав, яке триває ще з 2000 року, не припинилося і до цього часу, тобто земельний спір продовжується в часі, а отже вона звернулася з даним позовом до суду в межах позовної давності. Разом з тим зазначає, що судові рішення не містять жодних висновків щодо іншої частини її позовних вимог, а саме щодо визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_3 .
Також зазначає, що вирішуючи спір суди не з`ясували яким чином відбулося збільшення розміру земельної ділянки ОСОБА_3, не звернули уваги на відсутність погодження меж земельної ділянки з нею, як суміжним землекористувачем. До того ж указує, що Світловодська міська рада до 24 березня 2008 року не мала статусу юридичної особи, а отже не мала жодних правових підстав для передачі земель держави у власність приватних громадян і тому її рішення про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки є незаконним, однак суди цим обставинам оцінки не надали.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
30 січня 2019 року справа № 401/38/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Судувід 10 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.