Постанова
Іменем України
27 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 136/1629/16-ц
провадження № 61-20334св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Оратівського районного нотаріального округу Вінницької області Дронова Валентина Олександрівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 20 березня 2017 року у складі судді Кривенка Д. Т. та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 21 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Нікушина В. П., Медвецького С. К., Оніщука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" (далі - ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Оратівського районного нотаріального округу Вінницької області Дронова В. О., про визнання договору оренди землі недійсним, визнання договору оренди землі припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 30 червня 2006 року він уклав з ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" договір оренди належної йому земельної ділянки площею 2,5079 га, розташованої на території Іваньківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, строком на 10 років. Договір був зареєстрований в Липовецькому відділі Вінницької філії Державного підприємства "Центр ДЗК" 29 листопада 2006 року за № 0406820000021.
Оскільки строк дії договору спливав 30 червня 2016 року, він завчасно, 14 вересня 2015 року, звернувся до ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" з письмовою заявою про відмову від подальшої оренди землі, а 28 серпня 2016 року повторно звернувся до ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" про повернення йому земельної ділянки. Однак ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" повідомив позивача про наявність нового договору оренди, який нібито був з ним укладений 30 червня 2015 року строком на 10 років. Реєстрацію цього договору 12 травня 2016 року вчинила приватний нотаріус Оратівського районного нотаріального округу Дронова В. О.
Вказаний договір оренди землі позивач вважав недійсним, оскільки він його не підписував та про його існування йому відомо не було. Попередній договір оренди землі, укладений між ним та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" 30 червня 2006 року, позивач вважав таким, що має бути визнаний припиненим.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 20 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 21 квітня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 30 червня 2015 року, право оренди земельної ділянки на підставі якого було зареєстровано приватним нотаріусом Оратівського районного нотаріального округу Дроновою В. О., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Концерн "Сімекс - Агро" щодо права оренди земельної ділянки площею 2,5079 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0522282000:03:000:0027, що розташована на території Іваньківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, строком на 10 років до 31 грудня 2025 року.
Визнано договір оренди земельної ділянки №6/27, укладений 30 червня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" про оренду земельної ділянки площею 2,5079 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0522282000:03:000:0027, що розташована на території Іваньківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, припиненим в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що договір оренди землі від 30 червня 2006 року № 6\27, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" строком до 30 червня 2016 року, станом на час звернення позивача до суду припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Щодо договору оренди тієї ж земельної ділянки, між тими ж сторонами, укладеного 30 червня 2015 року та зареєстрованого 12 травня 2016 року приватним нотаріусом Оратівського районного нотаріального округу Дроновою В. О., суд дійшов висновку про визнання його недійсним у зв`язку із відсутністю вільного волевиявлення ОСОБА_1 на вчинення цього правочину.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У травні 2017 року ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У касаційній скарзі ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" зазначає, що в основу оскаржених судових рішень покладено висновок почеркознавчої експертизи від 09 лютого 2017 року № 3355/3356/16-21, який є неналежним доказом, оскільки експертизу було проведено з порушенням Науково-методичної рекомендації з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 10 серпня 1998 року №53/5, в частині процесу відібрання експериментальних зразків підпису.
На переконання відповідача, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою доводи ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" про те, що підписанням акта приймання -передачі земельної ділянки від 10 травня 2016 року позивач продемонстрував волевиявлення на передачу земельної ділянки в оренду.
Крім того, ОСОБА_1 отримав орендну плату за 2016 рік, що, на думку відповідача, також свідчить про його волевиявлення на укладення договору оренди землі.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу до суду не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. Крім того, вказаною ухвалою зупинено виконання рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 20 березня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України21 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,5079 га, яка розташована на території Іваньківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0522282000:03:000:0027.
30 червня 2006 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Концерн "Сімекс - Агро" укладено договір оренди землі № 6/27, за умовами якого орендодавець передав орендареві належну йому земельну ділянку в строкове платне користування, площею 2,5079 га, що розташована на території Іваньківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору становить 10 років. Сторони узгодили, що договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.
Волевиявлення сторін вказаного договору висловлено шляхом підписання його сторонами.
Договір оренди землі від 30 червня 2006 року був зареєстрований у Вінницькій філії Державного підприємства "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 29 листопада 2006 року за № 0406820000021.
14 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Концерн "Сімекс - Агро" із письмовою заявою про те, що не бажає продовжувати дію зазначеного договору оренди землі від 30 червня 2006 року. Проте йому було відмовлено у задоволенні його заяви та повідомлено про існування нового договору оренди землі від 30 червня 2015 року.
Суд першої інстанцій встановив, що 30 червня 2015 року між ТОВ "Концерн "Сімекс - Агро" і ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування зазначену земельну ділянку строком на 10 років до 31 грудня 2025 року.
Згідно з рішенням приватного нотаріуса Оратівського районного нотаріального округу Дронової В. О. державну реєстрацію прав на спірну земельну ділянку проведено 12 травня 2016 року за № 29566377.
Позивач наголошував, що договір оренди земельної ділянки від 30 червня 2015 року він не підписував, доручень на підписання вказаного договору від його імені не надавав.
Ухвалою суду першої інстанції від 09 листопада 2016 року призначено судово - почеркознавчу експертизу.
Згідно з висновком експертів від 09 лютого 2017 року підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 30 червня 2016 року, який укладений між ним та ТОВ "Концерн "Сімекс Агро" щодо права оренди земельної ділянки площею 2,5079 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Іваньківської сільської ради Липовецького району Вінницької області строком на 10 років до 31 грудня 2025 року, виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою.
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти (частина перша, друга статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Згідно зі статтею 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.