Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 195/1589/16-ц
провадження № 61-12224св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Перше травня",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перше травня" на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року в складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Свистунової О. В., Красвітної Т. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Перше травня" (далі - ПСП "Агрофірма "Перше травня") про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 16,650 га кадастровий номер 1225486600:01:001:0174, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області. Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2008 року, укладеного між ним і ПСП "Агрофірма "Перше травня", він передав відповідачу в оренду вказану земельну ділянку строком на 7 років до 01 листопада 2015 року. Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки 01 листопада 2015 року він, не бажаючи надавати земельну ділянку в оренду, усно повідомив відповідача про це.
Проте відповідач без його згоди, всупереч волі позивача, підробив його підпис у новому договорі оренди земельної ділянки від 01 січня 2016 року та в акті приймання-передачі земельної ділянки, в подальшому зареєстрував право оренди у приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудого М. Є.
Позивач вказував, що такі дії порушують його права як власника земельної ділянки, унеможливлює її використання для власних потреб.
З огляду на викладене позивач просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2016 року № 168, укладений між ОСОБА_1 та ПСП "Агрофірма "Перше травня", зареєстрований приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудим М. Є. 20 вересня 2016 року за номером 31463921.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме по собі підписання договору іншою особою не може бути підставою для визнання договору оренди землі недійсним, оскільки волевиявлення позивача щодо спірного договору підтверджується фактичним виконанням його умов.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2017 року скасовано.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2016 року № 168, укладений між ОСОБА_1 і ПСП "Агрофірма "Перше травня", зареєстрований приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудим М. Є.
Апеляційний суд дійшов висновку, що договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2016 року ОСОБА_1 не підписував, що в судовому засіданні в суді першої інстанції та апеляційної інстанції визнав відповідач, а тому суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позовних вимог позивача про визнання недійсним такого договору.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У лютому 2018 року ПСП "Агрофірма "Перше травня" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ПСП "Агрофірма "Перше травня" мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання спірного договору недійсним, оскільки з моменту його укладання відповідач фактично виконував його умови, зокрема, сплачував позивачу, а він отримував, передбачену договором орендну плату. Таким чином позивач не надав суду доказів того, що спірний договір укладено всупереч його волі.
Апеляційним судом також не було враховано пояснення свідків, які підтвердили факт отримання позивачем орендної плати.
Позивач відповідно до частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" не звертався до ПСП "Агрофірма "Перше травня" з листом - повідомленням про заперечення у поновленні договору оренди, а відповідач продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку попереднього договору оренди.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2018 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено про необґрунтованість доводів касаційної скарги.
Вважає, що суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПСП "Агрофірма "Перше травня" та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 16,650 га, кадастровий номер 1225486600:01:001:0174, яка знаходиться на території Михайлівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ДП № 078280.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "Агрофірма "Перше травня", позивач передав відповідачу в оренду зазначену земельну ділянку строком на 7 років до 01 листопада 2015 року.
01 січня 2016 року, після закінчення строку дії вказаного договору оренди земельної ділянки, між ОСОБА_1 і ПСП "Агрофірма "Перше травня" укладений договір оренди цієї ж земельної ділянки строком на 10 років.
20 вересня 2016 року спірний договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2016 року зареєстрований приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудим М. Є.
Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2016 року відповідач прийняв земельну ділянку в тимчасове користування на умовах оренди строком на 10 років.
Відповідно до договорів оренди земельної ділянки від 01 листопада 2008 року та від 01 січня 2016 року розрахунок за користування земельною ділянкою проводився з позивачем у повному обсязі та в строк визначений умовами договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи відомостями на видачу орендної плати, в тому числі і за 2016 рік, накладними № 407, № 785, № 216, поясненнями свідків під час розгляду справи у суді першої інстанції. Вказані обставини сторони не заперечували.
Спірний договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2016 року позивач не підписував, що визнано відповідачем.
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти (частина перша, друга статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.