Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 752/8045/14-ц
провадження № 61-4477св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Журавель В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом, третя особа за позовом ОСОБА_1 ) - ОСОБА_2,
відповідач (позивач за зустрічним позовом та відповідач за позовом ОСОБА_1 ) - публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",
відповідач (за позовом ПАТ "ОТП Банк" та позивач за окремим позовом) - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов`язати публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") припинити дії, які спрямовані на ненадання їй екземпляру підписаного додаткового договору до укладеного між ними кредитного договору, посилаючись на те, що нею 18 квітня 2014 року було направлено банку пропозицію укласти додатковий договір, однак відповіді вона не отримала. У вересні 2016 року подала заяву про зміну предмета позову та просила визнати додатковий договір таким, що набрав законної сили, та встановити його предмет.
У листопаді 2014 року ПАТ "ОТП Банк" звернулось до суду із зустрічним позовом, в якому просило достроково стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 122 226,28 дол. США, посилаючись на те, що 24 січня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ML006/1880/2008, а з ОСОБА_1 - договір поруки. Зазначав, що відповідачі зобов`язання не виконують, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка з урахуванням уточнень становить 99 763, 40 дол. США тіла кредиту та 22 462,88 дол. США заборгованості за відсотками.
В ході розгляду справи ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним кредитний договір, укладений між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2, посилаючись на те, що банком порушено права позичальника, як споживача, а також вказувала, що банк здійснює нечесну підприємницьку діяльність.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року в задоволенні позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ПАТ "ОТП Банк" задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 122 226,28 дол. США, що становить 3 165 660,65 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "ОТП Банк", суд першої інстанції виходив із їх доведеності, а відповідачами не спростовано суму заборгованості.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, такі вимоги не ґрунтуються на вимогах закону та суперечать принципу свободи договору.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд виходив із їх безпідставності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року скасовано в частині вирішення позову ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ "ОТП Банк" відмовлено.
В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд виходив із того, що порушення умов кредитного договору та розміру щомісячних платежів, визначених у додатках до нього, мало місце не з вини позичальника, а в результаті безпідставного нарахування банком заборгованості за відсотками в сумі 9 386,83 дол. США. Оскільки кредитний договір діє до 24 січня 2027 року, а позичальник не висловлював наміру щодо його розірвання достроково, підстав для задоволення позову ПАТ "ОТП Банк" про дострокове стягнення всієї суми кредиту немає.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовів ОСОБА_2 до ПАТ "ОТП Банк" про зобов`язання припинити дії, та ОСОБА_1 до ПАТ "ОТП Банк", третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору в апеляційному порядку не оскаржувалось та судом апеляційної інстанції не переглядалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ПАТ "ОТП Банк" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови ПАТ "ОТП Банк" у задоволенні вимог та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині.
Постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині вирішення позовних вимог до ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суд неправильно застосував норми матеріального права, зокрема статі 61, 612, 514, 1048 та 1050 ЦК України, внаслідок чого дійшов помилкових висновків при вирішенні позову банківської установи.
Починаючи з 24 квітня 2014 року, ОСОБА_2 вносила на погашення заборгованості суму, меншу необхідної для погашення чергового платежу за тілом кредиту та відсотками, як визначено у Графіку платежів. На момент подачі зустрічного позову ПАТ "ОТП Банк", навіть за умови неврахування донарахованих відсотків у розмірі 9 386,83 доларів США, у боржника були наявні прострочення виконання в частині погашення щомісячних платежів.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 752/8045/14-ц та витребувано її з Голосіївського районного суду міста Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2020 року справу № 752/8045/14-ц призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Обставини справи
Суди встановили, що 24 січня 2008 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № ML-1880/2008, за умовами якого позичальник отримала кредит в сумі 149 680 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки у розмірі 4,49 % та FIDR, з кінцевим терміном погашення кредиту 24 січня 2027 року.
Згідно з пунктом 1.9 зазначеного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та/чи інших зобов`язань за цим Договором (в тому числі, але не виключно, встановлених пунктами 2.3.7. та статтею 3 цього договору) чи іншими укладеними з банком договорами та/або умов документів забезпечення. При цьому, зобов`язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.
За умовами іпотечного договору від 24 січня 2008 року, укладеного між банком та ОСОБА_2, забезпеченням виконання зобов`язання кредитного договору є квартира АДРЕСА_1 .
24 січня 2008 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_1 прийняла на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 її зобов`язань за договором кредиту. Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 несуть солідарну відповідальність перед ПАТ "ОТП Банк" за кредитним договором від 24 січня 2008 року.
14 серпня 2014 року позичальнику було направлено іпотечну вимогу про повернення заборгованості, згідно з якою банк просив протягом 30-денного терміну виконати порушене зобов`язання за кредитним та іпотечним договорами.
Звертаючись до суду з позовом, банк просив достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість в сумі 122 226,28 дол. США, яка складається з 99 763, 40 дол. США - заборгованості за тілом кредиту, 22 462,88 дол. США - заборгованості за відсотками.
Заявляючи вимогу про дострокове стягнення з відповідачів в солідарному порядку всієї суми заборгованості за кредитним договором, ПАТ "ОТП Банк" вказував, що ця заборгованість утворилась з вини позичальника ОСОБА_2 в результаті неналежного виконання нею взятих на себе зобов`язань.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Мотивувальна частина