Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 587/823/19
провадження № 61-9676св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, на постанову Сумського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Хвостика С. Г., Кононенко О. Ю., Собини О. І., від 26 травня 2020 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник
ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" (далі - ТОВ "Номак-Інвест") про стягнення боргу.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 05 червня 2014 року між ним та ТОВ "Номак-Інвест" був укладений договір купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого позивач придбав майнові права на квартиру АДРЕСА_1 . У пункті 6.1 вказаного договору передбачено запланований термін введення будинку в експлуатацію - 3 квартал 2015 року. На рахунки забудовника ним було внесено 126 979, 06 грн.
Враховуючи те, що відповідач належним чином у строки, обумовлені договором, взяті на себе зобов`язання не виконав, оскільки будинок не добудований, а забудовник не веде діяльності, позивач просив позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 126 979, 06 грн, пеню на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 27 березня 2016 року по 27 березня 2017 року у розмірі 1 394 230, 08 грн та інфляційні збитки за період з 01 жовтня 2015 року по 01 жовтня 2018 року у розмірі 46 652, 88 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сумського районного суду Сумської області, у складі судді Степаненка О. А., від 14 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТОВ "Номак-Інвест" на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 1 567 862, 02 грн, з яких: 126 979, 06 грн - сума боргу; 1 394 230, 08 грн - пеня; 46 652, 88 грн - інфляційні збитки.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання за спірним договором купівлі-продажу майнових прав належним чином не виконав, оскільки у строк, передбачений договором, не завершив будівництво, не передав майнові права на об`єкт нерухомості позивачу, чим порушив права останнього, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у вигляді сплачених ним за спірним договором коштів у розмірі 126 979, 06 грн, пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" та інфляційних втрат на підставі частини другої статті 625 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 26 травня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Номак-Інвест" задоволено. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу майнових прав від 05 червня 2014 року є чинним. Позивачем вимога про розірвання спірного договору не заявлялась, що виключає можливість повернення йому сплачених за договором коштів у розмірі 126 979, 06 грн, а тому й відсутні підстави для застосування вимог частини другої статті 625 ЦК України щодо нарахування на суму боргу індексу інфляції за весь час прострочення.
Суд першої інстанції нарахував пеню, виходячи із суми 126 979, 06 грн, які були внесені позивачем безпосередньо відповідачу, тобто із суми, яка є авансовою вартістю невикупленої на момент укладення договору площі, при цьому, не звернув увагу на те, що вартість робіт, про що йдеться у частині п`ятій статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", не тотожна авансовій вартості не викупленої на момент укладення договору площі. Для обчислення пені позивач не надав доказів вартості невиконаних робіт, а судом обставини щодо цього не встановлені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати постанову Сумського апеляційного суду від 26 травня 2020 року і залишити в силі рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначив неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму
права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду
(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Позивачстверджує, що може бути розірваний лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Строк виконання зобов`язань відповідача, встановлений у пункті 6.1 договору купівлі-продажу майнових прав від 05 червня 2014 року - третій квартал 2015 року, закінчився, що свідчить про закінчення строку дії договору. Станом на 2020 рік будинок не зведений, а будівництво взагалі припинено.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Номак-Інвест" про стягнення боргу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 червня 2014 року між ТОВ "Номак-Інвест" та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого позивач придбаває майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .
Вартість майнових прав на квартиру відповідно до умов укладеного договору складає 516 990, 00 грн, у тому числі ПДВ, виходячи з вартості майнових прав в перерахунку на 1 кв. м - 5 700, 00 грн (пункт 3.1 договору).
У пункті 1.4 договору купівлі-продажу майнових прав від 05 червня 2014 року сторони передбачили, що продавець зобов`язаний передати покупцеві майнові права на квартиру, а покупець прийняти їх. Передача та приймання майнових прав здійснюється сторонами за актом приймання-передачі майнових прав після отримання декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Покупець набуває право власності на майнові права після оформлення акта приймання-передачі майнових прав.
Пунктом 6.1 вказаного договору передбачено, що запланований термін введення будинку в експлуатацію - 3 квартал 2015 року.
Виходячи зі змісту пункту 6.2 цього ж договору, продавець, як особа, яка виконує функції замовника/забудовника будівництва об`єкта капітального будівництва, після завершення його спорудження та введення в експлуатацію зобов`язується повідомити покупця засобами телефонного зв`язку або письмовим повідомленням, як власника майнових прав на квартиру, яка є частиною об`єкта капітального будівництва, про дату передачі будинку під заселення протягом 20 робочих днів з дати отримання сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта.
Відповідно до пункту 5.1 цього ж договору останній вступає в силу після його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань обома сторонами, передбачених умовами цього договору.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.3 договору купівлі-продажу майнових прав від 05 червня 2014 року покупець має право відмовитись від остаточної сплати вартості предмета цього договору шляхом розірвання цього договору та отримати кошти, що були плачені за цим договором, зі сплатою неустойки на користь продавця у розмірі 5 % від внесеної суми.
На виконання умов вищевказаного договору купівлі-продажу майнових прав від 05 червня 2014 року ОСОБА_1 станом на 18 травня 2015 року сплатив 126 979, 06 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
У частині першій статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).