Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 618/82/18
провадження № 61-37583св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Журавель В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Новоєгорівської сільської ради Дворічанського району Харківської області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Харківської області від 18 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Піддубного Р. М., Пилипчук Н. П.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
26 січня 2018 року заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області) та Новоєгорівської сільської ради Дворічанського району Харківської області (далі - Новоєгорівська сільська рада; сільська рада) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з останнього на користь сільської ради майнову шкоду, завдану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 186 731 грн 70 коп.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дворічанського районного суду Харківської області від 20 лютого 2018 року позовну заяву повернуто на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Суд виходив із того, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, і відсутні підстави для звернення прокурора до суду з даним позовом.
Суд зробив висновки про передчасність позову у зв`язку з невиконанням прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та продовженням досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 197-1 Кримінального кодексу України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Харківської області від 18 травня 2018 року ухвалу Дворічанського районного суду Харківської області від 20 лютого 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційний суд виходив із того, що заступник прокурора з урахуванням вимог Закону України "Про прокуратуру" та ЦПК України належним чином обґрунтував підстави позову. Зазначене підтверджується листами прокурора від 26 січня 2018 року, направленими Новоєгорівській сільській раді та ГУ Держгеокадастру у Харківській області, про те, що прокуратура прийняла рішення про подання даного позову.
Короткий зміст доводів касаційної скарги
До суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії суддів із п`яти суддів.
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 рокузупинено касаційне провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року поновлено касаційне провадження у даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи касаційної скарги
Зазначає, що заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури не обґрунтував необхідності звернення до суду з цим позовом, не вказав, у чому полягає порушення інтересів держави та неможливість осіб, в інтересах яких діє прокурор, самостійно здійснити захист своїх прав, не приєднав належних документів, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для подання даного позову в інтересах сільської ради та управління Держгеокадастру.
Ці обставини і дали підстави для повернення позовної заяви.
Вважає ухвалу місцевого суду законною та обґрунтованою.
Короткий зміст відзиву
Від представника ГУ Держгеокадастру у Харківській області надійшов відзив, у якому він просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Повертаючи позов, суд першої інстанції зробив висновок про те, що прокурор перед зверненням до суду не виконав положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме: не надав доказів невиконання чи неналежного виконання ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Новоєгорівською сільською радою їхніх повноважень, що тягне за собою порушення інтересів держави. Крім того, суд вважав позов передчасним, оскільки кримінальне провадження відносно відповідача триває. Також суд зауважив, що процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Кукурузою Р. В. та Кадуном О. П., а позов подано заступником керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Михаліком О. І.
Скасовуючи ухвалу районного суду та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що позовна заява подана з дотриманням вимог статі 56 ЦПК України та статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", тому підстав для її повернення немає.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з таких підстав.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.