Постанова
Іменем України
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 635/6749/16-ц
провадження № 61-11170св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк",
відповідач-1 за первісним позовом (третя особа за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач-2 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Сащенко І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором № НAD0GA00000013 від 11 травня 2007 року у розмірі 37 826,24 доларів США, що станом на 25 липня 2016 року за офіційним курсом Національного банку України становить 938 469 грн 01 коп.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору від 11 травня 2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 18 382,14 доларів США строком до 10 травня 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Цього ж дня між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № НAD0GA00000013/1 від 11 травня 2007 року, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 25 липня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 37 826,24 доларів США, з яких 14 870,38 доларів США - заборгованість за кредитом; 20 079,68 - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2 876,18 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, банк просив позов задовольнити.
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати припиненою поруку за договором поруки, укладеним 11 травня 2007 року в забезпечення зобов`язання за кредитним договором.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилався на те, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань банк у червні 2009 року звертався до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, проте до поручителя з вимогою про повернення коштів не звертався, а тому 30 червня 2014 року сплив строк дії поруки ОСОБА_2 за договором поруки від 11 травня 2007 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 14 листопада 2018 року позову ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №HAD0GA00000013 від 11 травня 2007 року в розмірі 23 407,35 доларів США, що станом на 18 липня 2018 року за офіційним курсом НБУ становить 580 736 грн 35 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачами своїх зобов`язань наявні правові підстави для стягнення з них солідарно заборгованості за кредитним договором у визначених судом сумах. Підстави для визнання поруки припиненою та застосування строків позовної давності до вказаних правовідносин відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано поруку ОСОБА_2 за договором поруки № HAD0GA00000013/1 від 11 травня 2007 року припиненою. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, виходив з того, що наявність заборгованості та її розмір є доведеним та підтверджується наданим розрахунком заборгованості, який відповідачами не спростований, проте банк звернувся із позовом до суду більше ніж через 6 років після настання строку повернення кредитних коштів, а тому у задоволенні позову про стягнення заборгованості до позичальника має бути відмовлено у зв`язку із спливом строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем. Крім того, в силу частини 4 статті 559 ЦК України порука є припиненою.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У червні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки строк повернення кредитних коштів визначено договором до 10 травня 2017 року, а до суду з цим позовом банк звернувся у вересні 2016 року, тобто в межах строку позовної давності.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не поданий
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 635/6749/16-ц з суду першої інстанції.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 серпня 2020 року справу № 635/6749/16-ц призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 11 травня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 18 382,14 доларів США строком по 10 травня 2017 року включно у вигляді невідновлювальної кредитної лінії із щомісячною сплатою відсотків, розрахованих відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.4 та винагороди, розрахованої відповідно до пунктів 1.1, 3.7 цього договору. Погашення кредиту проводиться у строки відповідно до графіка погашення кредиту.
Цього ж дня між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № НAD0GA00000013/1 від 11 травня 2007 року, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 25 липня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 37 826,24 доларів США, з яких 14 870,38 доларів США - заборгованість за кредитом; 20 079,68 - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2 876,18 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, банк просив позов задовольнити.
Згідно з розрахунком заборгованості, останній раз сплата відсотків за користування кредитом відбулась 26 січня 2009 року.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2010 року відмовлено у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - виконавчий комітет Будянської селищної ради Харківського району Харківської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.