ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа №826/13149/18
адміністративне провадження №К/9901/24786/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року (суддя Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року (судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, третя особа: Головне територіальне управління юстиції Миколаївської області про визнання незаконним та скасування наказу і подання, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, третя особа: Головне територіальне управління юстиції Миколаївської області, у якому просила суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ від 26 липня 2017 року №2473/5 про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 17 квітня 2013 року НОМЕР_1;
- зобов`язати відповідача поновити запис в Єдиному державному реєстрі арбітражних керуючих України щодо позивача;
- визнати незаконним та скасувати подання №1120 Департаменту з питань судової роботи та банкрутства від 15 червня 2018 року до Дисциплінарної комісії про накладення на неї дисциплінарного стягнення.
На обґрунтування вказаних позовних вимог, позивачка зазначила, що накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого здійснене за відсутності правових підстав, оскільки позивачка була позбавлений можливості надати відповідні пояснення з приводу захисту своїх прав та інтересів. Крім того, до настання спірних правовідносин позивачці не виносились інші види стягнень, що могло б бути підставою для застосування найсуворішого виду стягнення.
Також звертала увагу, що їй неправомірно відмовлено у розгляді скарги на акт перевірки та дії посадових осіб та подання №1120 від 15 червня 2018 року, направлене Департаментом з судової роботи та банкрутства до Дисциплінарної комісії не містить фактів, які б підпадали під ознаки дисциплінарних проступків.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року позовні вимоги частково задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 26 липня 2018 року №2473/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Суд першої інстанції дійшов висновків, з якими погодився суд апеляційної інстанції про те, що відповідачі не надали суду доказів, які б підтверджували, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення для позивачки Дисциплінарною комісією враховувався ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого нею проступку, а також чи застосовувалися раніше до позивачки дисциплінарні стягнення. При розгляді подання від 15 червня 2018 року №1120 про накладення на позивачкою дисциплінарного стягнення 03 липня 2018 року не враховано оскарження позивачкою акта перевірки та довідки, а також викладених в зазначеному оскарженні пояснень позивачки. У матеріалах адміністративної справи відсутні докази винесення Міністерством юстиції України рішення про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вчинення відповідного запису в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій належним чином не спростовано відсутність низки порушень вчинених позивачкою, що в свою чергу послужило підставою для накладення дисциплінарних стягнень:
1. Позивачкою вживалися несвоєчасно та не всі можливі заходи щодо пред`явлення до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, в тому числі не вжиття всіх можливих заходів щодо повернення банкруту 30 499 999 доларів з компанії "Рабітурна Лімітед", відповідно до рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду від 17 квітня 2015 року (далі - рішення МКАС).
"Всі можливі заходи", що не були вчинені позивачкою є такими:
- заявити для виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП від 17 квітня 2015 року на Кіпрі можливо на підставі апостильованих копій рішення МКАС при ТПП від 17 квітня 2015 року та копії арбітражної угоди - угоди про вибір суду. На копії рішення МКАС при ТПП позивачка мала можливість поставити апостиль, однак цього не зробила, також у своєму позові та відзиві ввела суд першої інстанції в оману вказавши, що для проставлення апостиля необхідний оригінал рішення МКАС при ТПП від 17 квітня 2017 року. Також позивачка мала можливість зробити копію арбітражної угоди - угода про вибір суду, оскільки відповідні документи наявні у справі по якій винесено рішення МКАС при ТПП від 17 квітня 2017 року. На відповідній копії арбітражної угоди - угоди про вибір суду позивачка мала можливість проставити апостиль.
- заявити про виконання рішення МКАС при ТПП від 17 квітня 2017 року на території України, якщо майно компанії "Рабітурна Лімітед" наявне на території України. Позивачкою навіть не здійснювалися спроби з`ясувати чи відповідне майно наявне на території України.
2. Позивачка не зверталась до Головного управління статистики у Миколаївській області з проханням надати фінансову звітність ТОВ "Марількомфрукт" за останні три роки. Виявити суб`єктів господарської діяльності, які мають дебіторську заборгованість перед банкрутом можливо шляхом звернення ліквідатора до органів державної фіскальної служби з запитами про надання копій:
- податкових декларацій з податку на додану вартість;
- додатків №5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкових декларацій з податку на додану вартість;
- витягів з реєстру виданих та отриманих податкових накладних.
Арбітражним керуючим не надано доказів стосовно її звернення до податкових органів.
3. Позивачка не в повному обсязі вжила всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а саме:
- не оскарження позивачкою в апеляційному порядку лист ПАТ "Дельта банк" від 29 березня 2018 року №05-3392608, яким відмовлено ТОВ "Марількомфрукт" в задоволенні вимог;
- не направлення запиту до ПАТ "Національний депозитарій" про надання інформації про виплату доходів за цінними паперами ТОВ "Марількомфрукт";
- не здійснення аналізу запитів, направлені колишнім ліквідатором банкрута до реєстраційних та контролюючих органів щодо наявності у банкрута майна (прав);
- не вчинення позивачкою заходів щодо встановлення об`єктів обтяження, записи про які містяться в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №49747033 від 19 червня 2016 року (загальний розмір зобов`язання 85 600 000, 00 доларів США).
Також на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій втрутились в його дискреційні повноваження, оскільки накладення дисциплінарного стягнення та його вид є дискреційними повноваженнями Міністерства юстиції України.
Позиція інших учасників справи.
Від позивачки до суду надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому вона просить відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача та залишити оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02 вересня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
На підставі скарги засновника ТОВ "Марількомфрукт" ОСОБА_2 від 21 березня 2018 року б/н на дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень ліквідатора у справі №915/471/16 про банкрутство ТОВ "Марількомфрукт", у період з 21 травня 2018 року по 23 травня 2018 року ГТУЮ у Миколаївській області проведено позапланову невиїзну перевірку арбітражного керуючого ОСОБА_1, за наслідками якої складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого від 23 травня 2018 року №23, згідно якої встановлено такі порушення, які підлягають усуненню:
1) абзацу четвертого частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - арбітражним керуючим не вжито заходів щодо проведення інвентаризації майна та майнових активів;
2) абзацу п`ятого частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - арбітражним керуючим не вжито заходів щодо здійснення аналізу фінансового становища ТОВ "Марількомфрукт";
3) абзацу шостого частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пункту 1.3 наказу №129/5 - арбітражним керуючим неналежно виконувалися повноваження керівника банкрута ТОВ "Марількомфрукт" в частині не звітування до статистичних та податкових органів;
4) абзацу восьмого частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - арбітражним керуючим вживалися несвоєчасно та не всі можливі заходи щодо пред`явлення до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, в тому числі в частині не вжиття всіх можливих заходів щодо повернення банкруту 30499999 доларів з компанія "Рабітурна Лімітед" відповідно до рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду від 17 квітня 2015 року;
5) частини шостої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - вжиті несвоєчасні та недостатні заходи щодо притягнення до відповідальності посадових осіб за ухилення від передачі бухгалтерської та іншої документації, матеріальних та інших цінностей банкрута;
6) абзацу тринадцятого частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - арбітражним керуючим не в повному обсязі вжиті заходи, спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а саме: повернення стягнутих на користь ТОВ "Марількомфрукт" 30 499 999,00 доларів США з компанії "Рабітурна Лімітед" за рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду від 17 квітня 2015 року, об`єкти обтяження (записи про які містяться в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №49747033 від 09 червня 2016 року, загальний розмір зобов`язання 85 600 000,00 доларів США), запити до реєстраційних та контролюючих органів щодо наявності у банкрута майна та майнових активів;
7) частини сьомої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - арбітражним керуючим не вжито заходів щодо закриття розрахункових рахунків банкрута у ПАТ "Дельта Банк" та відкриття ліквідаційного рахунку банкрута;
8) абзацу десятого частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - арбітражним керуючим не вжито заходів зі звільнення працівників банкрута відповідно до законодавства України про працю; частини третьої статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - дії арбітражного керуючого свідчать про необґрунтованість та нерозсудливість, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. Такі дії арбітражного керуючого призвели до затягування ліквідаційної процедури ТОВ "Марількомфрукт";
9) пункту 6 розділу IV Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2003 року №447/5 - на інформаційних вивісках, що ідентифікують офіс арбітражного керуючого, відсутні відомості щодо вихідних днів; порушення, які не підлягають усуненню: пункту 4 частини другої статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - арбітражним керуючим на вимогу органу контролю не надано доказів сплати орендної плати згідно договору оренди приміщення; частини дев`ятої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - арбітражним керуючим не надані докази надання комітету кредиторів звітів про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника за червень, жовтень, грудень 2017 року (а.с. 61-103 Том 2).
04 червня 2018 року ГТУЮ в Миколаївській області підписано акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №23 за результатами перевірки у діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 .
Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України складено висновок щодо відповідності висновків акта від 04 червня 2018 року №23 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 вимогам законодавства з питань банкрутства та внесено подання до Дисциплінарної комісії про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення від 15 червня 2018 року №1120.
Як вбачається із подання Дисциплінарної комісії від 15 червня 2018 року №1120 про накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, пропозиція про накладання дисциплінарного стягнення від ГТУЮ у Миколаївській області ґрунтується на результатах позапланової невиїзної перевірки діяльності позивачки під час виконання нею повноважень ліквідатора у справі №915/471/16 про банкрутство ТОВ "Марількомфрукт", проведеної на виконання доручення МЮУ від 11 квітня 2018 року №361/9919-33-18/9.3.1 з питань, викладених у скарзі засновника ТОВ "Марількомфрукт" ОСОБА_2 від 21 березня 2018 року б/н, за результатами якої складено акт від 04 червня 2018 року №23 позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, за результатами якої комісією з перевірки зроблено висновок, що арбітражним керуючим допущено грубі порушення вимог законодавства з питань банкрутства, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (а.с. 29 Том 1).
У свою чергу, питання щодо розгляду подання від 15 червня 2018 року №1120 включено до порядку денного засідання Дисциплінарної комісії, яке відбулось 03 липня 2018 року.
Так, згідно з витягом із протоколу №72/07/18 засідання Дисциплінарної комісії від 03 липня 2018 року за результатами розгляду подання від 15 червня 2018 року №1120 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі листа ГТУЮ у Миколаївській області від 05 червня 2018 року №5-02/6-1-396, вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); внести подання до МЮУ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); рекомендувати Департаменту з питань судової роботи та банкрутства МЮУ на підставі подання Комісії про застосування до позивачки дисциплінарного стягнення: а) підготувати проект наказу про анулювання свідоцтва НОМЕР_1 від 17 квітня 2013 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ; б) внести запис до єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); рекомендувати Департаменту з питань судової роботи та банкрутства МЮУ повідомити про прийняте рішення позивача, заявника та ГТУЮ у Миколаївській області (а.с. 179-181 Том 1).
Заступником голови Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) ОСОБА_3 винесено подання №840 від 03 липня 2018 року до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (а.с. 182 Том 1).
У подальшому, наказом Міністерства юстиції України від 26 липня 2018 року №2473/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ", відповідно до пункту 5 частини першої статті 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пункту 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2013 року №93/5, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 03 липня 2018 року №840 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та з урахуванням протоколу її засідання від 03 липня 2018 року №72/07/18 анульовано свідоцтво про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 17 квітня 2013 року, видане ОСОБА_1 (а.с. 27 Том 1).
Не погоджуючись з такими діями відповідачів та вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулась з цим позовом до суду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) його права та обов`язки, процедура підтвердження права на здійснення такої діяльності, отримання такого права, контроль за діяльністю арбітражних керуючих, види відповідальності та інші питання, пов`язані з діяльністю арбітражних керуючих визначені положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 2343-ХІІ).
У розумінні статті 1 вказаного Закону, арбітражним керуючим є фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Частиною третьою статті 98 Закону №2343-XII визначено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
За змістом частини 1 статті 106 Закону №2343-XII, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється у формі планових перевірок за певний період часу не частіше одного разу на два роки. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 106 Закону № 2343-XII, позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з