ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 814/1786/16
адміністративне провадження № К/9901/31582/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 (суддя Марич Є.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 (судді: Димерлій О.О. (головуючий), Бойко А.В., Єщенко О.В.) у справі № 814/1786/16 за позовом ОСОБА_1 до Новобузького відділення Баштанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скаусвання податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Новобузького відділення Баштанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2016:
- № 453-17, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з орендної плати фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 669,03 грн;
- № 454-17, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з орендної плати фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 29 225,77 грн;
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що розмір орендної плати визначено договором, крім того, до податкових повідомлень-рішень не було додано розрахунок податкового зобовязання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що розмір орендної плати за 2015 рік контролючим органом розраховано у відповідності до нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнта індексації, тобто у відповідності до вимог Податкового кодексу України. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що законодавством визначено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017, а справу направити на новий розгляд.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договорів оренди землі, укладених з Новобузькою районною державною адміністрацією 02.11.2007 та 07.05.2008, позивач отримав у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 258,78 га і 10,3 га.
Розмір орендної плати визначений умовами договорів і розрахований в залежності від нормативної грошової оцінки землі.
Крім того, у п. 10 договорів оренди передбачено можливість збільшення орендної плати з урахуванням індексів інфляції, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів.
20.04.2016 відповідач надіслав позивачу податкові повідомлення-рішення № 6517877 на суму 29225,77 грн та № 6517874 на суму 669,03 грн, якими визначив розмір орендної плати, що підлягає сплаті.
Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у Миколаївській області, яке рішенням від 01.07.2016 скасував податкові повідомлення-рішення від 20.04.2016 № 6517877 та № 6517874 у звязку з невказанням податкового періоду, за який визначено суму податкового зобовязання, та відсутністю печатки, а відповідачу доручено прийняти податкові повідомлення-рішення про сплату податкового зобовязання з орендної плати у відповідності до вимог чинного законодавства.
02.07.2016 контролюючий орган, з урахуванням висновків Головного управління ДФС у Миколаївській області, надіслав позивачу податкові повідомлення-рішення № 453-17 на суму 669,03 грн та № 454-17 на суму 29225,77 грн, якими визначив суму податкового зобовязання з орендної плати за 2015 рік.
Скарги позивача на вказані вище податкові повідомлення-рішення Головне управління ДФС у Миколаївській області та Державна фіскальна служба України залишили без розгляду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує, що зміна розміру орендної плати нормами Податкового кодексу України не тягне автоматичної зміни орендної плати та донарахування податкового зобов`язання, зазначає, що відповідачем не дотримано норм ст.58 Податкового кодексу України та п.2.4 Порядку направлення органом державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 року, якими передбачено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання, а оскільки такий не додано не зрозуміло як вираховувалась сума орендної плати.
9. Контролюючий орган відзиву (заперечення) на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслав.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10.1. Стаття 14
10.1.1 Підпункту 14.1.73 пункту 14.1
Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
10.1.2 Підпункту 14.1.136 пункту 14.1
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
10.1.3. Підпункту 14.1.147 пункту 14.1
Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
10.2. Пункт 58.1 статті 58
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
10.3 Пункт 269.1 статті 269
Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
10.4. Пункту 288.1 статті 288
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
10.5. Пункту 288.4 статті 288
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
10.6. Підпунктів 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 статті 288
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
10.7. Пункт 289.1 статті 289
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
10.8. Пункт 289.2 статті 289