ПОСТАНОВА
Іменем України
02 вересня 2020 року
Київ
справа №813/667/16
адміністративне провадження №К/9901/35701/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
на постанову Львівського окружного адміністративного суду 17 березня 2016 року (головуючий суддя - Сакалош В.М.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Яворський О.І., судді - Кухтей Р.В., Нос С.П.)
у справі №813/667/16
з позовом Приватного підприємства "ОККО-Нафтопродукт"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС)
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2016 року Приватне підприємство "ОККО-Нафтопродукт" (далі - позивач, платник, Підприємство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду за позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС, правонаступником якої є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, Спеціалізована ДПІ).
В обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем за відсутності на те правових підстав та з порушенням норм законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Вказує, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме невідповідність суми готівкових коштів на місці здійснення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті на суму 74 494,86 грн, не відповідають дійсності, оскільки перевіряючими під час перевірки не були враховані готівкові кошти, що знаходилися в депозитних сейфах Підприємства на місці проведення розрахунків.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано прийняте Спеціалізованою державної податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків к м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС податкове повідомлення - рішення від 21.12.2015 за №0000542202/6571;
- стягнуто у межах бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС на користь Приватного підприємства "ОККО-Нафтопродукт" 1 378,00 грн сплаченого судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем було забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
07 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій 30.11.2015 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) господарської одиниці АЗС, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців,12А, суб`єкта господарської діяльності ПП "ОККО-Нафтопродукт".
За результатами перевірки складено акт від 04.12.2015 №001231 (далі - Акт перевірки).
Згідно з висновками Акта перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.13 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме незабезпечення відповідність коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті на 74 494,73 грн.
Підставою для таких висновків слугувало те, що на місці проведення розрахунків сума готівкових коштів становить 2 550,50 грн, а сума готівкових коштів, що зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій - 77 045,23 грн. Таким чином невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті складає 74 494,73 грн.
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 21 грудня 2015 року за №0000542202/6571, яким до позивача застосував суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 74 494,73 грн.
Позивач, вважаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів вважає, що судові рішення судів попередніх інстанції є законним і обґрунтованим виходячи з наступного.
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.