ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/443/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Кушніра І.В.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2020 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді Подобєд І.М., Кузнецова І.Л.) та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 (суддя Мельниченко І.Ф.)
за заявою Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час"
до осіб, які можуть набути статус учасника справи:
Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк",
Державного підприємства "Сетам",
про забезпечення позову (до його подання),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову
1.1. Благодійна організація "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" (далі-заявник) подала до суду заяву про забезпечення позову (до його подання) (далі-Заява), у якій, з урахуванням її уточнення, заявник просить вжити заходи забезпечення позову.
1.2. Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення може призвести до втрати заявником права на придбання нерухомого майна, у зв`язку з його відчуженням на електронному аукціоні.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2020, Заяву задоволено частково, вжито заходів забезпечення позову.
2.2. Такі висновки судів мотивовані тим, що існує реальна загроза ефективного захисту відновлення порушених прав та інтересів заявника, що істотно може ускладнити виконання рішення суду.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі-Банк) просить скасувати вище вказані судові рішення.
3.2. В обґрунтування своїх доводів Банк посилається на те, що суди порушили норми матеріального та процесуального права, оскільки Заява не містить належного обґрунтування необхідності забезпечення позову. Банк вказує на відсутність у заявника договору оренди, тому у нього немає переважного права на придбання об`єкта нерухомого майна, що виключає правові підстави для забезпечення позову.
4. Мотивувальна частина
4.1. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч.1). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2).
Положеннями статті 140 цього Кодексу визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням (ч.3). У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (ч.4).
4.2. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
4.3. Суди встановили, що в мережі Інтернет на сайті Державного підприємства "Сетам" заявником було виявлено оголошення про проведення електронних торгів з продажу адміністративно-громадського комплексу, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, Узвіз Крутогірний, 1 (далі-нерухоме майно), фактичним наймачем та користувачем якого є заявник.
При цьому встановлено, що заявник в обґрунтування Заяви посилається на те, що він є фактичним орендарем нерухомого майна згідно відповідних договорів оренди, тому продаж цього майна шляхом виставлення його на електронних торгах порушує переважне право заявника на викуп, яке передбачено частиною другою статті 777 Цивільного кодексу України.