Постанова
Іменем України
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 757/60219/16-ц
провадження № 61-21139св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Айбокс банк", ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кара Віталій Васильович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року у складі судді Цокол Л. І., постанову Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Андрієнко А. М., Мараєвої Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року, постанову Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Айбокс банк" (далі - ПАТ "Айбокс банк"), ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кара В. В., про визнання договору іпотеки недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 06 грудня 2008 року між ВАТ "Аграрний комерційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Айбокс Банк", та Дочірнім підприємством "Автопрокат" був укладений договір про відкриття кредитної лінії.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 26 грудня 2008 року між банком та ОСОБА_2, яка є матір`ю позивачки, був укладений іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодержатель передала в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розташований зазначений будинок.
Вказувала, що на час укладання іпотечного договору ОСОБА_1 була малолітньою та проживала в будинку разом з матір`ю, хоча фактично була зареєстрована за адресою проживання батька, а з 16 травня 2013 року була офіційно зареєстрована разом з матір`ю. При укладанні іпотечного договору були порушені норми чинного законодавства, оскільки у разі вчинення правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, обов`язковою є попередня згода органу опіки та піклування.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2012 року задоволено позов ПАТ "Аграрний комерційний банк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте, судом не досліджувались обставини, які мали істотне значення для справи, зокрема, проживання малолітньої дитини разом з матір`ю в цьому будинку та не залучено орган опіки та піклування, який покликаний захищати права та інтереси малолітніх дітей. За цим рішенням відкрито виконавче провадження.
Посилаючись на те, що фактично зазначене заочне рішення може позбавити її будь-яких прав на житловий будинок, що порушує її конституційне право на житло, звернулась з вказаним позовом до суду.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір іпотеки, укладений 26 грудня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Аграрний комерційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Айбокс банк".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час укладення та нотаріального посвідчення договору іпотеки від 26 грудня 2008 року № 2079 малолітня ОСОБА_1 не була власником житлового будинку, який виступає предметом іпотеки, не була в ньому зареєстрована, а тому дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину не вимагався. При цьому суд зазначив, що порушень майнових прав дитини з боку батьків не відбулося, а тому позовна вимога про визнання договору іпотеки від є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
При цьому суд зазначив, що він розглядає апеляційну скаргу в межах доводів, які не розглядалися під час попереднього апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою на рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року позивачки ОСОБА_1 .
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У квітні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що відповідач жодного разу належним чином про розгляд даної справи в суді першої інстанції повідомлена не була, у зв`язку з цим не змогла надати суду своїх пояснень та доказів, що стосуються предмета спору.
Доводи інших учасників справи
ПАТ "Айбокс банк" у відзиві на касаційну скаргупросить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кара В. В. у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що, передаючи в іпотеку житловий будинок, іпотекодавець ОСОБА_2 довела до відома іншої сторони договору та нотаріуса, що прав проживання членів її сім`ї - дітей немає, і, відповідно, для укладення такого договору, у зв`язку із відсутністю прав дітей на користування переданим в іпотеку житловим будинком, попередня згода органів опіки та піклування не потрібна. Тому, просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
14 квітня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у вказаному складі суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 26 грудня 2008 року між ПАТ "Аграрний комерційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Айбокс банк", та ДП "Автопрокат" укладено договір про відкриття кредитної лінії.
З метою забезпечення виконання кредитного зобов`язання 26 грудня 2008 року між ПАТ "Аграрний комерційний банк" та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки № 2019, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розташований зазначений будинок.
На момент укладення договору іпотеки у будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_4, згідно з довідкою по формі № 3 від 21 листопада 2008 року, виданої службою малоповерхової забудови КП "Печерськблагоустрій".
Установлено, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 лютого 2013 року, задоволено позов ПАТ "Аграрний комерційний банк" до ОСОБА_2, за участю третьої особи ДП "Автопрокат", про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,0963 га, що належить ОСОБА_2 для задоволення грошових вимог ПАТ "Аграрний комерційний банк" в сумі 6 492 396,92 грн та встановлений спосіб реалізації шляхом проведення прилюдних торгів.