Постанова
Іменем України
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 727/11844/18
провадження № 61-2043св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Крупи Володимира Миколайовича на постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 січня 2020 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Владичана А. І., Половінкіної Н. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Крупи Володимира Миколайовича на постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 січня 2020 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та внесення змін до договору довічного утримання.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23 вересня 2011 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір довічного утримання, за яким набувач зобов`язався утримувати його (позивача) та здійснювати за ним догляд, а відчужувач передав набувачу квартиру АДРЕСА_1 .
30 грудня 2013 року до вказаного договору були внесені зміни та доповнення, в тому числі про зміну набувача на ОСОБА_2 .
На думку позивача, умови договору довічного утримання з врахуванням змін до нього, направлені лише на користь набувача, та не в повній мірі відповідають меті його укладення.
Визначення суми грошового утримання позивача в договорі в сумі 500,00 грн на місяць є недостатньою для повного грошового забезпечення. Також в договорі не визначено, який саме догляд має здійснювати за ним відповідач.
Позивач вказує, що ОСОБА_2 не виконує належним чином умови пункту 8 договору довічного утримання та не проводить оплату грошового утримання з врахуванням індексу інфляції. Внаслідок такого порушення у відповідача перед позивачем утворився борг за три роки в сумі 13 980,22 грн, який ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 . Також позивач зазначив, що підлягає стягненню три проценти річних від вказаної простроченої суми.
Разом з тим, вимоги пункту 14 договору довічного утримання позивач вважає такими, що не відповідають вимогам статей 653, 756 ЦК України, тому зазначає про необхідність внесення змін до нього.
Також позивач вважає умови пункту 26 договору довічного утримання незаконними, оскільки обов`язком набувача за вказаним договором є догляд за належним станом квартири, яка перебуває у його власності. Ремонт у квартирі, в якій проживає позивач, проводити самостійно йому не під силу, а фінансова підтримка за договором довічного утримання на такі цілі не визначена.
Крім того, в договорі довічного утримання не визначені конкретні обов`язки набувача по здійсненню догляду за позивачем, а тому він змушений витрачати власні кошти на організацію такого догляду. З вказаною метою позивач уклав договір з Чернівецьким комунальним територіальним центром соціального обслуговування "Турбота" № 368, згідно умов якого сплатив вказаній установі 1 204,75 грн.
Позивач також вважав, що в договорі довічного утримання повинно бути вказано конкретне місце на кладовищі, де він буде похований.
На пропозиції позивача щодо вказаних змін та доповнень до договору довічного утримання відповідач не реагує. Такі дії відповідача порушують його право на задоволення потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності.
Позивач вказує, що йому також підлягають відшкодуванню 3 000,00 грн витрат на оплату послуг ТОВ "Аудиторська фірма "Вест Аудит", яка здійснювала розрахунок інфляційних втрат в процесі підготовки позову.
З урахуванням викладених обставин просив суд:
- стягнути з ОСОБА_2 на його на користь борг в сумі 13 980,22 грн за договором довічного утримання від 23 вересня 2011 року, зі змінами від 30 грудня 2013 року; 3 000,00 грн витрат на оплату послуг ТОВ "Аудиторська фірма "Вест Аудит"; 3 % річних від суми вказаної вище заборгованості в сумі 395,20 грн; витрати на оплату довідки органу статистики в розмірі 62,96 грн; додаткові витрати на послуги по догляду за ним Центру "Турбота" в сумі 1 204,75 грн;
- внести наступні зміни та доповнення до пунктів 7, 8, 14 та 26 договору довічного утримання від 23 вересня 2011 року, зі змінами від 30 грудня 2013 року, виклавши їх в новій редакції:
"Пункт 7. Я, набувач - ОСОБА_2, зобов`язуюсь довічно утримувати і доглядати відчужувача - ОСОБА_1, тобто, забезпечувати грошовими ресурсами для задоволення потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності, на які відчужувач самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, необхідними послугами та всім необхідним для повноцінного життя.
Сторони домовились, що утримання, у тому числі забезпечення харчуванням, одягом, вартість наборів непродовольчих товарів, необхідною допомогою, включаючи і медичну, має грошовий еквівалент і оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 62,3 % від прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць відповідного періоду згідно Закону України Про державний бюджет на відповідний рік.
Зазначені кошти щомісячно повинні надаватися набувачем відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку про отримання коштів.
Крім вищевказаної суми, набувач зобов`язаний щомісячно сплачувати комунальні послуги за квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того з ким вони укладені (набувачем чи відчужувачем). До оплачуваних щомісячних витрат на комунальні послуги належать: послуги по утриманню будинку, плата за користування природнім газом, теплопостачання, водопостачання та електроенергія, абонентська плата за телефон (крім міжнародних, міжміських розмов та розмов з абонентами мобільного зв`язку), за послуги кабельного телебачення, оплата домофону.
Кошти за вказані вище комунальні послуги можуть бути передані безпосередньо відчужувачу для їх оплати. Якщо кошти за вказані вище комунальні послуги передані безпосередньо відчужувачу для їх оплати, то відчужувач несе відповідальність за вчасну сплату вказаних вище комунальних послуг у розмірі отриманих ним коштів. В разі, якщо безпосередньо набувач оплачує вказані вище комунальні послуги, то набувач несе відповідальність за вчасну та в повному обсязі сплату вказаних вище комунальних послуг.
При змінах тарифів на вищевказані послуги відчужувач зобов`язаний повідомляти про це набувача завчасно. У виникненні, в майбутньому, потреби відчужувача у інших видах матеріального забезпечення чи потреби у покращенні догляду, що вплине на збільшення суми грошового забезпечення, ОСОБА_1 письмово ставить набувача до відома, а набувач зобов`язаний збільшувати розмір матеріального забезпечення до потреб відчужувача, які настали у відповідності до засад справедливості та розумності.
Набувач зобов`язаний здійснити кремацію і поховання відчужувача після його смерті на Садгірському кладовищі міста Чернівці біля його матері - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та похована у секторі 18, та спорудити надгробний пам`ятник, або у разі неможливості цього компенсувати вартість кремації, ритуальних послуг, вартості надгробного пам`ятника особі, яка здійснить поховання та встановить надгробний пам`ятник".
"Пункт 8. Гроші на утримання повинні бути виплачені щомісячно до 10 числа поточного місяця шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку про отримання коштів. У випадку необхідності зміни способу виплати/отримання щомісячного грошового забезпечення сторони договору повинні внести відповідні зміни до Договору у письмовій формі.
"Пункт 14. Цей договір може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку невиконання його істотних умов і відмови від добровільного розірвання однією зі Сторін - у судовому порядку. При розірванні Договору у судовому порядку спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності".
"Пункт 26. Істотними умовами договору вважатимуться вчасне отримання від набувача щомісячних платежів згідно пункту 7 цього договору і довічне право на проживання відчужувача у вказаній квартирі. Разом з правом проживання в квартирі відчужувач несе повну відповідальність за шкоду спричинену його діями в процесі використання квартири. Однак при погіршенні стану квартири з форс-мажорних обставин, дій третіх осіб, незалежних від відчужувача, роботи на відновлення належного стану квартири, для створення умов нормальної життєдіяльності, покладаються на власника, тобто на набувача за його власні кошти".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 28 жовтня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 887,97 грн заборгованості за договором довічного утримання від 23 вересня 2011 року, зі змінами від 30 грудня 2013 року, 3 % річних від суми заборгованості в сумі 26,64 грн, 1 500,00 грн витрат на оплату послуг ТОВ "Аудиторська фірма "Вест Аудит", 500,00 грн за надання правничої допомоги, 1 057,20 грн судового збору, а всього - 3 971,81 грн.
Внесено наступні зміни та доповнення до договору довічного утримання від 23 вересня 2011 року, зі змінами від 30 грудня 2013 року.
Перше і друге речення абзацу першого пункту сьомого викладено в новій редакції:
"Я, набувач - ОСОБА_2, зобов`язуюсь довічно утримувати і доглядати відчужувача - ОСОБА_1, тобто, забезпечувати грошовими ресурсами для задоволення потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності, на які відчужувач самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, необхідними послугами та всім необхідним для повноцінного життя.
Сторони домовились, що утримання, у тому числі забезпечення харчуванням, одягом, вартість наборів непродовольчих товарів, необхідною допомогою, включаючи і медичну, має грошовий еквівалент і оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 62,3 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в розрахунку на місяць відповідного періоду, згідно з Законом України "Про державний бюджет" на відповідний рік.
Зазначені кошти щомісячно повинні надаватися набувачем відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку про отримання коштів."
Третє, четверте, п`яте, шосте, сьоме, восьме та дев`яте речення абзацу першого пункту сьомого залишено без змін.
Абзац другий пункту сьомого викладено в новій редакції:
"У виникненні в майбутньому потреби відчужувача у інших видах матеріального забезпечення чи потреби у покращенні догляду, що вплине на збільшення суми грошового забезпечення, ОСОБА_1 письмово ставить набувача до відома, сторони у випадку згоди вносять відповідні зміни до Договору у письмовій формі або вирішують спір в судовому порядку".
Абзац третій пункту сьомого викладено в новій редакції:
"Набувач зобов`язаний здійснити кремацію і поховання відчужувача після його смерті на Садгірському кладовищі міста Чернівці біля його матері - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та похована у секторі 18, та спорудити надгробний пам`ятник, або у разі неможливості цього компенсувати вартість кремації, ритуальних послуг, вартості надгробного пам`ятника особі, яка здійснить поховання та встановить надгробний пам`ятник".
Пункт восьмий викладено в новій редакції:
"Гроші на утримання повинні бути виплачені щомісячно до 10 числа поточного місяця шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку про отримання коштів. У випадку необхідності зміни способу виплати/отримання щомісячного грошового забезпечення сторони договору повинні внести відповідні зміни до договору у письмовій формі".
Пункт чотирнадцятий викладено в новій редакції:
"Цей договір може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку невиконання його істотних умов і відмови від добровільного розірвання однією зі сторін - у судовому порядку. При розірванні договору у судовому порядку відчужувач зобов`язаний повернути набувачу усі витрати, які набувач поніс при виконанні договору протягом його дії згідно пункту 9 цього договору".
Пункт двадцять шостий викладено в новій редакції:
"Істотними умовами договору вважатимуться вчасне отримання від набувача щомісячних платежів згідно пункту 7 цього Договору і довічне право на проживання відчужувача у вказаній квартирі. Разом з правом проживання в квартирі відчужувач несе повну відповідальність за шкоду спричинену його діями в процесі використання квартири. Однак при погіршенні стану квартири з форс-мажорних обставин, дій третіх осіб, незалежних від відчужувача, роботи на відновлення належного стану квартири, для створення умов нормальної життєдіяльності, покладаються на власника, тобто на набувача за його власні кошти".
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки відповідач взяв на себе зобов`язання за договором довічного утримання забезпечити позивача матеріально не у мінімальному розмірі, а забезпечити грошовими ресурсами для повноцінного життя, встановлення в договорі суми грошового утримання в розмірі 500,00 грн свідчить про порушення прав позивача як сторони договору.
Суд зазначив, що позивач має право замінити щорічну індексацію твердої суми його грошового утримання, на індексацію, яку фактично щорічно здійснює держава при визначенні мінімального прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у відповідних Законах України "Про державний бюджет" на відповідний рік.
Позивач безпідставно бажає змінити умови договору в частині визначення оплачуваних щомісячних витрат на комунальні послуги, оскільки належних обґрунтувань про те, що встановленими обмеженнями щодо оплати послуг з водопостачання, електроенергії порушуються його права, або що у нього наявні потреби у значно більшому споживанні послуг з водопостачання та електроенергії, позовна заява не містить. Розмір комунальних послуг, оплату за які повинен здійснювати відповідач, відповідають необхідним вимогам для повноцінного життя позивача без обмежень в цій частині.
Суд вважав, що поняття: "у відповідності до засад справедливості та розумності" є доволі неконкретним та залишає надто багато простору для трактування на власний розсуд позивачем, коли саме набувач зобов`язаний збільшувати розмір матеріального забезпечення до потреб відчужувача. Фактично позивач на власний розсуд буде мати право вимагати суми збільшення грошового забезпечення, і у випадку відмови відповідача сплачувати більшу суму, призведе до набуття позивачем права на розірвання договору довічного утримання, що на думку суду є неприпустимим. В даному випадку це питання може бути вирішено шляхом переговорів між сторонами, або шляхом врегулювання спору в суді.
Враховуючи те, що відповідач не заперечує проти поховання позивача на Садгірському кладовищі місті Чернівці, у секторі 18 і його кремації, однак як встановлено судом, він не має фінансової можливості нести додаткові витрати на переоформлення договору довічного утримання, а також те, що дана вимога позивача не суперечить закону, суд вважав, що за необхідне внести зміни в договір довічного утримання і абзац третій пункту сьомого викласти в новій редакції.
В чинній редакції договору довічного утримання не було згадки про встановлення надгробного пам`ятника на могилі позивача. Але враховуючи те, що відповідач згодний після смерті позивача кремувати його та поховати на кладовищі в Садгірському районі міста Чернівці, ця позовна вимога також підлягає задоволенню.
Пункт 8 договору довічного утримання необхідно викласти в редакції, в якій бажає позивач, оскільки це жодним чином не вплине на права та обов`язки сторін договору довічного утримання, а навпаки збільшує перелік способів отримання відчужувачем грошей від набувача.
Позивач в разі розірвання договору довічного утримання у судовому порядку, у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем обов`язків за договором, не зобов`язаний повертати відповідачу усі витрати, які він поніс при виконанні договору протягом його дії згідно з пунктами 7-8 цього договору, оскільки дана норма суперечить частині першій статті 756 ЦК України.
Що ж стосується зобов`язання повернення відповідачу грошових коштів, передбачених пунктом 9 договору, підстав для виключення цього пункту немає, оскільки сплата одноразового грошового утримання в розмірі 20 000,00 грн не є характерною для договору довічного утримання, фактично ця сума була однією з найвагоміших підстав для укладення договору саме в редакції, яка не передбачала інших видів допомоги.
Вимоги позивача щодо внесення змін в пункт 26 договору довічного утримання є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_5 є особою похилого віку, яка не має фізичної та матеріальної можливості, в разі настання форс-мажорних обставин, дій третіх осіб, незалежних від нього, які спричинили погіршення стану квартири, власними силами проводити роботи на відновлення належного стану квартири. В такому випадку відповідач повинен буде провести роботи по відновленню належного стану квартири, для створення умов нормальної життєдіяльності ОСОБА_5 . Після проведення таких робіт, ОСОБА_2 буде мати право звернутися з позовом до суду до винної особи про відшкодування заподіяної шкоди. Разом з тим, ОСОБА_5 несе повну відповідальність за шкоду спричинену його діями в процесі використання квартири.