Постанова
Іменем України
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 195/31/16-ц
провадження № 61-15811св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мормуль Павло Васильович, на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2019 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (далі - ТОВ "Славутич") про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що згідно з рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він є власником земельної ділянки площею 6,3998 га, що розташована на території Виводівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225482000:01:004:0040, з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зазначав, що належну йому на теперішній час земельну ділянку надав в оренду ТОВ "Славутич" за договором оренди землі від 01 лютого 2010 року строком на 49 років його батько ОСОБА_2, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Вказував, що, оформивши та зареєструвавши спадщину на своє ім`я, він звернувся до відповідача з проханням переоформити договір оренди на його ім`я та вести розрахунки вже з ним, але йому відмовили в цьому.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди землі між ОСОБА_2 і ТОВ "Славутич", зареєстрований 01 лютого 2010 року Томаківським відділом ДРФ ДПЦДЗК за № 041013400998; зобов`язати ТОВ "Славутич" негайно передати йому земельну ділянку загальною площею 6,3998 га, що розташована на території Виводівської селищної ради, Томаківського району, Дніпропетровської області кадастровий номер 1225482000:01:004:0040, в стані, придатному для цільового використання; стягнути з ТОВ "Славутич" на його користь збитки, а саме упущену вигоду, що має відшкодовуватись позивачу, право якого порушено, та не може бути меншою від доходів, одержаних відповідачем, який порушив право, та витрати на послуги адвокатів, тобто реальні збитки у сумі 20 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Розірвано договір оренди землі між ОСОБА_2 і ТОВ "Славутич", зареєстрований 01 лютого 2010 року Томаківським відділом ДРФ ДПЦДЗК за № 041013400.
Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 01 лютого 2010 року між ОСОБА_2 і ТОВ "Славутич", зареєстрований 01 лютого 2010 року Томаківським відділом ДРФ ДПЦДЗК за № 041013400.
Зобов`язано ТОВ "Славутич" негайно передати ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 6,3998 га, що розташована на території Виводівської сільської ради, Томаківського району Дніпропетровської області кадастровий номер 1225482000:01:004:0040, в стані, придатному для цільового використання Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У червні 2019 року ОСОБА_1 надіслав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі, посилаючись на те, що, ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції не вирішив питання розподілу судових витрат, які поніс позивач у зв`язку з розглядом справи, а саме витрати на професійну правову допомогу в розмірі 15 600 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнено з ТОВ "Славутич" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання відзиву на апеляційну скаргу та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, зазначені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 600 грн є завищеними, не є належним чином обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Ураховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мормуль П. В., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення.
Судові рішення по суті скарги ОСОБА_1 у касаційному порядку не оскаржуються, тому з огляду на норми статті 400 ЦПК України не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 02 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат залишив поза увагою вимоги статей 137, 141 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, які підтверджують надання правової допомоги позивачу, а саме: квитанціям до прибуткового касового ордера від 29 січня 2019 року № 17 та від 04 червня 2019 року № 36, якими підтверджено оплату ОСОБА_1 послуг об`єднання "Юрлюкссервіс" на загальну суму 15 600 грн.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Мормуль П. В., підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);