Постанова
Іменем України
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 757/34950/14-ц
провадження № 61-2245св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Фесик Кирило Олександрович, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року у складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Саліхова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він з 16 вересня 1995 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Під час шлюбу сторони набули таке майно: 1) трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, вартістю 3 489 000,00 грн; 2) нежитлове приміщення на АДРЕСА_2, вартістю 4 250 000,00 грн; 3) нежитлові приміщення 1, 2, 3 (групи приміщень № 29) загальною площею 217 кв. м на АДРЕСА_3, вартістю 6 030 000,00 грн та 9 877 000,00 грн відповідно; 4) земельну ділянку площею 0,25 га, що розташована на АДРЕСА_4, вартістю 827 000,00 грн; 5) житловий будинок АДРЕСА_4, загальною площею 446,3 кв. м, вартістю 2 730 000,00 грн; 6) два нежитлових приміщення на АДРЕСА_5, площею 493 кв. м та площею 285 кв. м, вартістю 1 114 000,00 грн та 1 940 000,00 грн, відповідно.
Вказував на те, що земельна ділянка площею 0,25 га на АДРЕСА_4 та житловий будинок за вказаною адресою, нежитлові приміщення 1, 2, 3 (групи приміщень АДРЕСА_6, є його особистою власністю, оскільки придбані за його особисті кошти, що отримані ним до шлюбу, а саме від продажу квартири АДРЕСА_7 та двох квартир з гаражними боксами в м. Варна (Республіка Болгарія) на загальну суму 60 000,00 євро.
Крім цього, до шлюбу з ОСОБА_2 він займався підприємницькою діяльністю на території Республіки Болгарія, був акціонером компанії "Advaced Sales Korporation" та отримав протягом 1994-1995 років від підприємницької діяльності дивіденди на загальну суму 731 000,00 дол. США. Зазначені кошти отримала його рідна сестра ОСОБА_3, яка в той час проживала в Болгарії і на його прохання займалася управлінням його активами.
Також за його особисті кошти під час шлюбу з ОСОБА_2 придбані нежитлові приміщення 1, 2, 3 (групи приміщень АДРЕСА_6, які були зареєстровані за відповідачем і до припинення шлюбних стосунків передавались нею у тимчасове користування (найм) юридичним особам, за що остання отримувала дохід.
З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати його особистою приватною власністю земельну ділянку площею 0,25 га та житловий будинок розташовані на АДРЕСА_4, нежитлові приміщення 1, 2, 3 (групи приміщень № 29) загальною площею 217 кв. м на АДРЕСА_3 .
Провести поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Виділити йому нежитлові приміщення, площею 493,10 кв. м та площею 285,60 кв. м на АДРЕСА_5 ; автомобіль марки "Mercedes-Benz", модель "CL 63", кабріолет 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіль марки "Land Rover", реєстраційний номер НОМЕР_2, визнати за ним право власності на 1/2 частини нежитлових приміщень загальною площею 45,80 кв. м на АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_8 ; 1/2 частини нежилих приміщень (в літ. В) з № 1 по № 6 (групи приміщень № 39) загальною площею 45,80 кв. м на АДРЕСА_2 ; автомобіль марки "Меrcedes-Benz", модель "ML 350", 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, та автомобіль марки "Mercedes-Benz", модель "G400CDI", 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 . Стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у розмірі 2 970 116,00 грн, які остання безпідставно отримувала після припинення шлюбних відносин з листопада 2013 року по жовтень 2014 року за оренду нежитлових приміщень на АДРЕСА_3.
У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просила провести поділ набутого сторонами під час шлюбу майна в рівних частках, а саме по 1/2 частини кожному таке майно: житловий будинок, розташований на двох земельних ділянках зальною площею 0,2906 га на АДРЕСА_4, оціночною вартістю 9 297 655,00 грн; трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, оціночною вартістю 3 378 700,00 грн; нежилі приміщення № 1, 2, 3 (групи приміщень № 29) загальною площею 211,10 кв. м на АДРЕСА_3, оціночною вартістю 12 713 700,00 грн; нежилі приміщення (в літ. В) з № 1 по № 6 (групи приміщень № 39) загальною площею 45,80 кв. м, на АДРЕСА_2, оціночною вартістю 2 869 500,00 грн, нежилі приміщення 1-го поверху (в літ. Б), загальною площею 493,10 кв. м, на АДРЕСА_5, оціночною вартістю 1 940 000,00 грн; нежилі приміщення (літ. Б) (перший та третій поверхи), на АДРЕСА_5, загальною площею 285,60 кв. м, оціночною вартістю 1 114 000,00 грн; автомобіль марки "Mercedes-Benz", модель "S 350", 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, орієнтовною вартістю 388 500,00 грн; автомобіль марки "Mercedes-Benz", модель "CL 63", кабріолет 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, орієнтовною вартістю 1 036 000,00 грн; автомобіль марки "Land Rover", реєстраційний номер НОМЕР_2, орієнтовною вартістю 906 500,00 грн; елітні предмети інтер`єру, орієнтовною вартістю 1 432 495,00 грн, а саме: люстра фарфорова "Sitzendorf", орієнтовною вартістю 98 340,00 грн; торшер дизайнерський "JEAN BOGGIO", орієнтовною вартістю 81 850,00 грн; ваза фарфорова "HEREND", орієнтовною вартістю 261 920,00 грн; світильники італійські, 2 шт., орієнтовною вартістю 81 850 грн; шафа та комод "VITTORIO GRIFONI", орієнтовною вартістю 98 220,00 грн; тумби дизайнерські "Tom Drag", 3 шт., орієнтовною вартістю 40 925,00 грн; інші меблі, які знаходяться в житловому будинку на АДРЕСА_4, орієнтовною вартістю 41 100,00 грн; винний холодильник, орієнтовною вартістю 32 740,00 грн; колекція елітних вин, 150 бут., орієнтовною вартістю 245 550,00 грн; кошти, які обліковувались в банківських установах України на час припинення шлюбних стосунків на ім`я ОСОБА_1, відповідно, в сумі 169 563,85 дол. США, що еквівалентно 3 858 748,76 грн, та в сумі 130 497,13 грн.
Також просила провести поділ грошових коштів у розмірі 2 382 998,33 грн, з яких: 2 013 999,00 грн - повернення поворотної фінансової допомоги, 57 000,00 грн - кошти, отримані ОСОБА_1 від оренди приміщень, 25 900,00 грн - дохід, отриманий ОСОБА_1 від реалізації товару.
Посилаючись на те, що після припинення шлюбних відносин вона не має доступу до житлового будинку на АДРЕСА_4, ОСОБА_4 просила стягнути на її користь вартість придбаних меблів, які залишились в будинку на суму 825 718,94 грн, та вартість на купівлю та обладнання басейну на суму 658 378,55 грн.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_2 посилалась на те, що вказане майно сторони придбали під час шлюбу за спільні кошти, спільною працею, а тому є спільною сумісною власністю сторін та підлягає поділу між подружжям, однак її колишній чоловік заперечує проти його поділу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано особистою приватною власністю ОСОБА_1 земельну ділянку на АДРЕСА_4, площею 0,25 га; житловий будинок на АДРЕСА_4, загальною площею 446,3 кв. м; нежилі приміщення (групи приміщень № 29) в літ. А на АДРЕСА_3, загальною площею 217 кв. м.
Поділено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, що є спільною сумісною власністю.
Визнано за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частини нежилих приміщень (в літ. В) з № 1 по № 6 (групи приміщень 39) загальною площею 45,80 кв. м, розташованих на АДРЕСА_2 ; на нежилі приміщення, загальною площею 493,10 кв. м та загальною площею 285,60 кв. м, розташованих на АДРЕСА_5 ; автомобіль марки "Mercedes-Benz", модель "CL 63", кабріолет 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіль марки "Land Rover", реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Визнано за ОСОБА_2 права власності на: трикімнатну квартиру АДРЕСА_8 ; 1/2 частини нежилих приміщень (в літ. В) з № 1 по № 6 (групи приміщень 39) загальною площею 45,80 кв. м, розташованих на АДРЕСА_2 ; автомобілі марки "Mercedes-Benz", модель "ML 350", 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6, номер кузову НОМЕР_7, та марки "Mercedes-Benz", модель "G400DI", 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_8, номер кузову НОМЕР_9 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2 970 116,90 грн.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції, установивши, що під час шлюбу ОСОБА_1 за особисті кошти придбав земельну ділянку на АДРЕСА_4, на якій збудував житловий будинок, погасив кредити, отримані колишньою дружиною на інвестування нежитлових приміщень, розташованих на АДРЕСА_3 , дійшов висновку про те, що ці об`єкти не є спільним майном подружжя, а є особистою приватною власністю ОСОБА_1, отже не підлягають поділу між сторонами.
При цьому суд першої інстанції зазначав, що ОСОБА_1 до реєстрації шлюбу був співвласником Колективного підприємства "Елегант" та Організації орендарів швейного ательє " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", які в подальшому були реорганізовані в ТОВ "Альвіс", де ОСОБА_1 мав частку в статутному капіталі та отримував доходи, а тому більшість майна сторін придбавалось саме за рахунок особистих коштів ОСОБА_1, в той час як заробітна плата та доходи ОСОБА_2 були незначними, що свідчить про її неспроможність набути спірне майна.
Стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2 970 116,90 грн, суд першої інстанції виходив із того, що нежитлові приміщення на АДРЕСА_3, які є особистою власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2 передавала в оренду та отримувала після припинення шлюбних стосунків від цього доходи, а тому ці доходи мають належати ОСОБА_1 .
Установивши, що під час шлюбу сторони набули спільно квартиру АДРЕСА_1, нежитлові приміщення на АДРЕСА_2 та два нежитлові приміщення на АДРЕСА_5, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між подружжям у рівних частках.
Також суд першої інстанції, враховуючи встановлений між сторонами порядок користування автомобілями, які придбані сторонами під час шлюбу, дійшов висновку про виділення ОСОБА_1 автомобілів, які перебувають у його користуванні, а саме автомобіля марки "Mercedes-Benz", модель "CL 63" та автомобіля марки "Land Rover", а автомобілі "Mercedes-Benz", модель "ML 350", та марки "Mercedes-Benz", модель "G400DI", виділив ОСОБА_2 .
Відмовляючи у поділі автомобіля "Mercedes-Benz", модель "S 350" 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, суд першої інстанції виходив із того, що цей автомобіль не значиться зареєстрованим за ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про поділ поворотної фінансової допомоги, отриманого ОСОБА_1 доходу від оренди приміщень, доходу від реалізації товару, коштів, які обліковувались на банківських рахунках ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ці кошти отримано ОСОБА_1 після припинення шлюбних стосунків, є його особистою приватною власністю і останній був більш матеріально забезпечений порівняно з його колишньою дружиною.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині поділу меблів, елітних предметів інтер`єру, колекції елітних вин та вартості басейну, оскільки остання не надала доказів на підтвердження того, що це майно знаходиться особисто у ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.
Позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Проведено поділ спільного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнавши за кожним із них право власності по 1/2 частини на таке майно: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ;
житловий будинок, розташований на двох земельних ділянках загальною площею 0,2906 га на АДРЕСА_4 ;
нежилі приміщення № 1, 2, 3 (групи приміщень № 29) загальною площею 211,10 кв. м на АДРЕСА_3 ;
нежилі приміщення (в літ. В) з № 1 по № 6 (групи приміщень № 39) загальною площею 45,80 кв. м, розташовані на АДРЕСА_2 ;
нежилі приміщення першого поверху (в літ. Б), загальною площею 493,10 кв. м, розташовані на АДРЕСА_5 ;
нежитлові приміщення (в літ. Б) другого та третього поверхів, загальною площею 285,60 кв. м, розташовані на АДРЕСА_5 .
Виділено ОСОБА_1 автомобіль марки "Mercedes-Benz", модель "CL 63", WDBSK70F39 F145526, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 1 036 000,00 грн, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 518 000, 00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 452 750 грн грошової компенсації за відчужений ним автомобіль марки "Land Rover", реєстраційний номер НОМЕР_2, 1 006 999,50 грн поворотної фінансової допомоги, 57 000,00 грн отриманого доходу від оренди приміщень та 25 900 грн отриманого доходу від реалізації товару.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини коштів, які обліковувались на рахунку ОСОБА_1 на час припинення шлюбних відносин, стягнувши з нього на користь ОСОБА_2, відповідно, 65 248,50 грн та 84 781,50 дол. США, що еквівалентно 1 929 374,38 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 485 058,00 грн, отриманих ОСОБА_2 від оренди нежитлових приміщень на АДРЕСА_3 .
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка на АДРЕСА_4, житловий будинок на АДРЕСА_4 та нежитлові приміщення (групи приміщень № 29) в літ. А на АДРЕСА_3 є його особистою власністю. Враховуючи, що вказане нерухоме майно придбане під час шлюбу сторін, тобто є спільною сумісною власністю подружжя, суд дійшов висновку про його поділ між подружжям у рівних частках.
Дійшовши висновку про те, що нежитлові приміщення (групи приміщень № 29) в літ. А на АДРЕСА_3 не є особистою власністю ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частини доводу від здачі в оренду вказаних нежитлових приміщень.
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що трикімнатна квартира АДРЕСА_1, нежилі приміщення (в літ. В) з № 1 по № 6 (групи приміщень № 39), розташовані на АДРЕСА_2, нежилі приміщення першого поверху (в літ. Б), розташовані на АДРЕСА_5, та нежитлові приміщення (в літ. Б) другого та третього поверхів, розташовані на АДРЕСА_5, придбані під час шлюбу сторін, а тому є спільною сумісною власністю подружжя та підлягають поділу між подружжям у рівних частках.
Стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відчужений ним автомобіль марки "Land Rover", суд апеляційної інстанції виходив із того, що цей автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя та відчужений ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_2 .
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про виділення ОСОБА_1 автомобіля марки "Mercedes-Benz", модель "CL 63", WDBSK70F39 F145526, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 1 036 000,00 грн, та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половини вартості цього автомобіля, який є спільною сумісною власністю подружжя.
Стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 006 999,50 грн поворотної фінансової допомоги, 57 000,00 грн отриманого доходу від оренди приміщень та 25 900 грн отриманого доходу від реалізації товару, та 1/2 частини грошових коштів, які обліковувались на рахунку ОСОБА_1 на час припинення шлюбних відносин, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вказані грошові кошти є спільною сумісною власністю подружжя та підлягають поділу між подружжям, виходячи із рівності їх часток.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання за ним автомобіля марки "Mercedes-Benz", модель "CL 63", реєстраційний номер НОМЕР_1, та скасувати повністю постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким визнати за ним та ОСОБА_2 по 1/2 частини вказаного автомобіля. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції здійснив поділ майна, що є його особистою власністю та не є спільною сумісною власністю подружжя, а саме: земельної ділянки на АДРЕСА_4, площею 0,25 га; житлового будинку на АДРЕСА_4, загальною площею 446,3 кв. м; нежитлових приміщень (групи приміщень № 29) в літ. А на АДРЕСА_3, загальною площею 217 кв. м.
Зазначав, що під час шлюбу ним було відчужене нерухоме майно, яке належало йому на праві особистої приватної власності, а саме, квартиру АДРЕСА_7 та дві квартири з гаражними боксами у м. Варна (Республіка Болгарія), що підтверджується нотаріально засвідченою з перекладом декларацією та заявою його сестри.
Крім того, до укладення шлюбу він займався підприємницькою діяльністю на території України та був співвласником колективного підприємства "Елегант" та організації орендарів швейного ательє " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з сумою вкладу 136 800,00 грн.
Також до укладення шлюбу він займався підприємницькою діяльністю за кордоном, був акціонером компанії "ADVANCED SALES CORPORATION", яка зареєстрована на території Британських Віргінських Островів. Від вказаної діяльності він отримував дивіденди.
Так, у 1995 році він отримав дивіденди від підприємницької діяльності, зокрема від продажу компанії "ADVANCED SALES CORPORATION" на загальну суму 731 000,00 дол. США, що підтверджується розпорядженням від 11 липня 1995 року № 17 та розрахунково-касовим ордером від 12 липня 1995 року.
При цьому дійсність та непідробність розпорядженням від 11 липня 1995 року № 17 та розрахунково-касовим ордером від 12 липня 1995 року встановлена висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 17 липня 2018 року та висновком експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 29 серпня 2018 року.
Крім того, у період з 2000 року до 2007 року розмір доходу як ОСОБА_2, так і його був незначним та недостатнім для придбання майна такої вартості.
Нежитлові приміщення (групи приміщень № 29) в літ. А на АДРЕСА_3, були придбані не за кредитні кошти, оскільки придбавались за інвестиційними договорами, умови яких щодо сплати вартості об`єктів інвестування виконані раніше, ніж отримані кредити.
Отже, суд апеляційної інстанції не встановив джерело походження коштів, що були використані для придбання спірних об`єктів нерухомості.
Також суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновок науково-практичної експертизи при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 21 листопада 2018 року, дійшов помилкового висновку про те, що розпорядження № 17 від 11 липня 1995 року та розрахунково касовий ордер від 12 липня 1995 року складенні з грубими порушеннями законодавства Болгарії та свідчать про їх неправомочність.
При цьому суд апеляційної інстанції долучив вказаний висновок експертизи на стадії апеляційного провадження за відсутності поважних причин не подання його до суду першої інстанції.
Крім того, цей висновок не може вважатись доказом у справі, оскільки має допоміжний (консультативний) характер та не є обов`язковим для суду.
Отже, висновок апеляційного суду про недостовірність доказів, які встановлюють наявність у нього особистих коштів, мотивований необґрунтованим та неправильним висновком науково-правової експертизи, який має допоміжний характер.
Оскільки спірні нежитлові приміщення є його особистою власністю, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_2 на його користь лише половини доходів від здачі цих приміщень в оренду.
Здійснюючи поділ автомобіля марки "Mercedes-Benz" та стягуючи з нього компенсацію половини вартості вказаного автомобіля і відчуженого автомобіля марки "Land Rover", апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки позовні вимоги сторін та обґрунтування їх позовних заяв не містять жодного посилання на компенсацію половини вартості автомобілів.
Крім того, апеляційний суд залишив поза увагою ще один автомобіль, який також був відчужено під час розгляду справи, а саме автомобіль марки "Mercedes-Benz", модель S350, 2006 року.
Здійснюючи поділ грошових коштів, що знаходяться на його депозитних рахунках, суд апеляційної інстанції допустив порушення прав третьої особи - його сина ОСОБА_5, якому належать вказані кошти, що підтверджується відповідними актами прийняття грошей на зберігання.
Також апеляційний суд помилково стягнув з нього на користь ОСОБА_2 1 006 999,50 грн поворотної фінансової допомоги, 57 000,00 грн отриманого доходу від оренди приміщень та 25 900 грн отриманого доходу від реалізації товару.
Так, грошові кошти у розмірі 25 900,00 грн були поверненні на рахунок ФОП ОСОБА_1 11 грудня 2013 року у зв`язку з веденням ним підприємницької діяльності і не є спільною сумісною власністю подружжя.
Суд апеляційної інстанції стягнув з нього 1 006 999,50 грн поворотної фінансової допомоги, що значно перевищує половину суми поворотної фінансової допомоги, оскільки загальна сума поворотної фінансової допомоги складає 1 853 999,00 грн.
Суд апеляційної інстанції поділив суму поворотної фінансової допомоги за відсутності доказів, які встановлюють надання ним поворотної фінансової допомоги в період проживання сторін у шлюбі та за кошти сімейного бюджету, адже сума поворотної фінансової допомоги сплачувалася окремими частинам в зовсім різні дати.
Суд помилково не взяв до уваги докази, що свідчать про внесення поворотної фінансової допомоги в період припинення між сторонами шлюбних відносин.
Суд апеляційної інстанції фактично задовольнив вимоги ОСОБА_2, які не заявлялися в суді першої інстанції, а були викладені лише в її апеляційній скарзі, а саме щодо стягнення грошових коштів.
За змістом касаційної скарги судове рішення апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про поділ трикімнатної квартири АДРЕСА_1, нежилих приміщень (в літ. В) з № 1 по № 6 (групи приміщень № 39), розташованих на АДРЕСА_2 , нежилих приміщень першого поверху (в літ. Б), розташованих на АДРЕСА_5, та нежитлових приміщень (в літ. Б) другого та третього поверхів, розташованих на АДРЕСА_5 та в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про поділ елітних предметів інтер`єру, люстри фарфорової, світильників італійських, 2 шт., шафи, тумб дизайнерських 3 шт, басейну та інших меблів, винного холодильника, колекції елітних вин, 150 пляшок, які знаходяться в житловому будинку АДРЕСА_4 , в касаційному порядку не оскаржується, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 16 вересня 1995 року перебували у зареєстрованому шлюбі, шлюбні відносини сторін припинено з 01 листопада 2013 року.
03 жовтня 2001 року ОСОБА_1 уклав інвестиційний договір щодо будівництва квартири АДРЕСА_1 .
Згідно зі свідоцтвом про право власності від 28 вересня 2004 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з інвестиційними договорами від 07 жовтня 2004 року ОСОБА_2 інвестовано будівництво нежитлових приміщень № 1, 2, 3 (групи приміщень № 29) загальною площею 217 кв. м на АДРЕСА_3 .
Відповідно до свідоцтва про право власності від 21 березня 2006 року за ОСОБА_2 визнано право власності на зазначені нежитлові приміщення.