Постанова
Іменем України
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 544/964/18
провадження № 61-9124св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Головне управління Національної поліції в Полтавській області,
треті особи: поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 2 Пирятинського відділення поліції Гребінківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області старший лейтенант поліції Петренко Олександр Олександрович, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Прядкіної О. В., Обідіної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУ НП в Полтавській області), треті особи: поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 2 Пирятинського відділення поліції Гребінківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області (далі - поліцейський СРПП № 2 Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУ НП в Полтавській області) старший лейтенант поліції Петренко О. О., Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУ НП в Полтавській області.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 01 квітня 2018 року поліцейським СРПП № 2 Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУ НП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Петренком О. О. винесено постанову серії НК № 183212 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 23 квітня
2018 року у справі № 544/386/18 задоволено адміністративний позов
ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 2 Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Петренка О. О., третя особа - Головне управління Національної поліції в Полтавській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Визнано протиправною та скасовано постанову від 01 квітня 2018 року серії НК № 183212 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, у виді штрафу в розмірі 255 грн за порушення частини першої статті 122 КУпАП.
Зазначеного висновку суд дійшов, встановивши, що поліцейським СРПП
№ 2 Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУ НП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Петренком О. О. не доведено правомірності винесення постанови, та не надано належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.
Посилаючись на те, що незаконним рішенням ГУ НП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності, він змушений був доводити свою невинуватість, що завдано йому моральну шкоду, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ГУ НП в Полтавській області на відшкодування моральної шкоди 50 000,00 грн, шляхом списання зазначеної суми коштів з рахунків відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 грудня
2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому працівниками Пирятинського ВП Гребінківського ГУ НП в Полтавській області моральної шкоди у розумінні частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень статей 1167, 1173, 1174 ЦК України.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Полтавського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 грудня
2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов
ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з держави в особі Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, 2 000,00 грн.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди за недоведеністю факту заподіяння такої шкоди, суд першої інстанції не врахував, що підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди є встановлена рішенням суду в адміністративній справі № 544/386/18 протиправність постанови від 01 квітня 2018 року серія НК № 183212, винесеної поліцейським СРПП № 2 Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУ НП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Петренком О. О. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною першою статті 122 КУпАП, а тому фактично поклав на позивача обов`язок доведення наявності у нього душевних страждань за умови встановленого судовим рішенням факту протиправної поведінки службової особи органу державної влади при виконанні посадових обов`язків щодо позивача. За викладених обставин та з урахуванням вимог розумності, виваженості та справедливості, суд апеляційної інстанції вважав достатньо справедливою сатисфакцією за спричинені ОСОБА_1 моральні страждання, стягнення з ГУ НП в Полтавській області 2 000,00 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ НП в Полтавській області, у якій заявник просив скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року та залишити в силі рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 грудня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що вимога про відшкодування моральної шкоди, заявлена на підставі пункту 4 статті 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" є процесуально самостійною, що не позбавляє особу обов`язку довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Водночас, позивач не обгрунтував у позовній заяві: у чому полягає заподіяна йому відповідачем моральна шкода; якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно; з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та не надав доказів на підтвердження заявленого ним розміру відшкодування моральної шкоди.
Поза увагою апеляційного суду залишилося і те, що ГУ НП в Полтавській області є органом державної влади, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення статей 1173, 1174 ЦК України, які є спеціальними за предметом правового регулювання по відношенню до статті 1172 ЦК України. Зважаючи на те, що за змістом статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади відшкодовується державою, обов`язок з відшкодування завданої потерпілому шкоди покладається не на посадову особу, незаконними рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу. У свою чергу, реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів здійснює Казначейство України. Тому, у разі доведеності факту спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди, унаслідок рішення посадової особи органу державної влади, обов`язок з її відшкодування покладається на державу в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, а не на ГУ НП в Полтавській області.
У відзиві на касаційну скаргу, що надійшов до Верховного Суду у червні
2019 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Полтавській області, та залишити без змін постанову Полтавського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року, посилаючись на її законність та обгрунтованість.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Зазначена справа в силу вимог закону (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України) є малозначною. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі Верховний Суд, вивчивши доводи касаційної скарги та оскаржуване судове рішення, дійшов висновку, що воно підлягає касаційному оскарженню з підстав, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, забезпечення якої відповідно до статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" покладено на Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що 01 квітня 2018 року поліцейським СРПП № 2 Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУ НП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Петренком О. О. винесено постанову серії НК
№ 183212 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 23 квітня
2018 року у справі № 544/386/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 2 Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Петренка О. О., третя особа - Головне управління Національної поліції в Полтавській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 01 квітня 2018 року серії НК № 183212 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову від 01 квітня 2018 року серії НК № 183212 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу у розмірі 255 грн за порушення частини першої статті 122 КУпАП.