Постанова
Іменем України
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 525/1612/18
провадження № 61-17730св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарова Людмила Іванівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Абрамов П. С., Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Л. І. про оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії.
Позовні вимоги мотивовано тим, що приватним нотаріусом заведено спадкову справу за заявами спадкоємців ОСОБА_2 про прийняття спадщини, а саме: сина ОСОБА_3, як спадкоємця за заповітом, сина ОСОБА_4 та її (дочки спадкодавця), як спадкоємців за законом на обов`язкові частки. У липні 2018 року їй стало відомо, що приватним нотаріусом Сахаровою Л. І. видано свідоцтво про право на 5/6 частини спадщини за заповітом ОСОБА_3 та на 1/6 частину спадщини за законом ОСОБА_4 .
Постановою приватного нотаріуса Сахарової Л. І. від 24 жовтня 2018 року (вих.№1454) їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що вона не досягла встановленого законом пенсійного віку, тобто 60-ти років, чи встановленого абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто 58-ми років, а тому не має права на виділення обов`язкової частки у спадщині.
Посилаючись на те, що на момент відкриття спадщини її пенсійний вік був скорочений, на підставі абзацу 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вона мала право на пільгову пенсію, і як непрацездатна особа мала право на обов`язкову частку у спадщині, ОСОБА_1 просила визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Л. І. у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі їй свідоцтва про право на 1/6 частку спадщини за законом та зобов`язати відповідача вжити заходів щодо оформлення спадщини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 червня 2019 року позов задоволено. Визнано незаконною відмову приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Л. І. у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на обов`язкову частку спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 з підстав, викладених у постанові від 24 жовтня 2018 року, вих. № 1454. Зобов`язано приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарову Л. І. вжити заходів, відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 (спадкова справ № 191-2017) з урахуванням прав спадкоємиці, ОСОБА_1, на обов`язкову частку в спадщині. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про досягнення 55 річного віку для отримання права на пенсію за віком на пільгових умовах закріплена законом, а тому приватний нотаріус помилково вважав, що позивач не має права на обов`язкову частку в спадщині, оскільки не досягнула на день її відкриття 60 чи 58 років. Право позивача на обов`язкову частку в спадщині не залежить від змісту заповіту її померлої матері.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року апеляційну скаргу приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Л. І. задоволено, рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, виходив з того, що на день відкриття спадщини ОСОБА_1 не досягла встановленого законом пенсійного віку, тобто 60-ти років, чи встановленого абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме 58-ми років, не була інвалідом, а померла матір не була її годувальником та мала самостійний дохід. Отримання позивачем пенсії на пільгових умовах не є підставою для набуття права на обов`язкову частку у спадщині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що вона отримала право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах у віці 50 років відповідно до абзацу 2 частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у 2009 році вона досягла цього пенсійного віку, а тому в силу Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, є непрацездатною особою та має право на обов`язкову частку у спадщині. Також зазначала, що вказана справа не є малозначною, а мала розглядатися у порядку загального позовного провадження, як справа щодо спадкування.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У жовтні 2019 року відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги посилаючись на те, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що на час відкриття спадщини ОСОБА_1 не досягла встановленого законом пенсійного віку, а тому не має права на виділення обов`язкової частки у спадщині.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу №525/1612/18 з Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, яка за життя склала заповіт та заповіла належний їй житловий будинок з надвірними будівлями і все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося на день її смерті, ОСОБА_3
17 серпня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Л. І. із заявою про прийняття спадщини, на підставі заповіту.
Крім того, із заявами про прийняття спадщини на підстав статті 1241 ЦК України звернулися діти спадкодавця: ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_5, а 19 вересня 2017 року - ОСОБА_1 .
Постановою приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області Сахарової Л. І. від 29 жовтня 2018 року № 1454 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що на час смерті ОСОБА_2 вона не досягла встановленого законом пенсійного віку, тобто 60-ти років, чи встановленого абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції станом на 06 лютого 2017 року), тобто 58-ти років, а тому не має права на виділення обов`язкової частки у спадщині.