Постанова
Іменем України
31 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 344/16227/19
провадження № 61-6292св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
учасники справи:
позивач - Перший заступник керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської,
відповідач 1 - ОСОБА_1,
відповідач 2 - ОСОБА_2,
третя особа - фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 02 березня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Перший заступник керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про стягнення заборгованості по сплаті пайової участі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі за позовом Першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості по сплаті пайової участі.
Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.
Призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи у залі № 2 Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області на 15 жовтня 2019 року в 10-00 год.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з указаною ухвалою ОСОБА_2 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Одночасно заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на те, що копію оскаржуваної ухвали їй надіслано не в повному обсязі. Зокрема, відсутня друга сторінка ухвали, в якій зазначена можливість її оскарження до апеляційного суду в зв`язку з порушенням правил підсудності. Про це вона дізналась під час ознайомлення з матеріалами справи 05 грудня 2019 року, після чого подала апеляційну скаргу. Проте, ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 грудня 2019 року скаргу визнано неподаною та повернуто її.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 березня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2019 року відмовлено з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2019 року, виходив з того, що наведені заявником причини для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки не містять існування належних та допустимих доказів щодо наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій для подання апеляційної скарги протягом тривалого часу. При цьому ухвала Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2019 року була направлена ОСОБА_2 та отримана останньою особисто 18 вересня 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 02 березня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду апеляційної скарги.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, у порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, фактично обмежив її у доступі до правосуддя.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У червні 2020 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому заступник прокурора Івано-Франківської області залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 02 березня 2020 року, посилаючись на те, що рішення апеляційного суду відповідає вимогам закону та ухвалене з дотриманням норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 344/16227/19 з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2020 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 12 вересня 2019 року відкрито провадження в справі за позовом Першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про стягнення заборгованості по сплаті пайової участі.
На вказану ухвалу ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Одночасно заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на те, що копію оскаржуваної ухвали їй надіслано не в повному обсязі. Зокрема, відсутня друга сторінка ухвали, в якій зазначена можливість її оскарження до апеляційного суду в зв`язку з порушенням правил підсудності. Про це вона дізналась під час ознайомлення з матеріалами справи 05 грудня 2019 року, після чого подала апеляційну скаргу. Проте, ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 грудня 2019 року скаргу визнано неподаною та повернуто.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 січня 2020 року наведені ОСОБА_2 причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків, а саме, заявнику запропоновано подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів, а також нову апеляційну скаргу, яка б відповідала вимогам статті 356 ЦПК України. Встановлено строк для виправлення вказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали та роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог цієї ухвали суду.
Копія ухвали апеляційного суду двічі направлялась ОСОБА_2 на адресу, зазначену в апеляційній скарзі ( АДРЕСА_1 ), та отримана нею особисто 17 лютого 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
На виконання вимог ухвали ОСОБА_2 27 лютого 2020 року подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначивши ті ж обставини, що й в апеляційній скарзі.
Доводи щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження в загальному зводяться до того, що ОСОБА_2 не було відомо про можливість оскарження ухвали з підстав порушення правил підсудності.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.