ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01 вересня 2020 року
справа № 819/1433/14-а
адміністративне провадження № К/9901/15819/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.,
суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року (судді - Хобор Р. Б., Сеника Р. П., Шевчук С. М.)
у справі № 819/1433/14-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс"
до Головного управління ДПС у Тернопільській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 9 червня 2020 року апеляційну скаргу відповідача повернув скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суд апеляційної інстанції врахував положення підпункту 11 пункту 16-1 "Перехідні положення" Конституції України, частини першу, четверту статті 55, підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, та визнав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржник не надав доказів належного уповноваження ОСОБА_1 на вчинення будь-яких процесуальних дій у розумінні статті 59 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 9 червня 2020 року, відповідач подав касаційну скаргу на це рішення до Верховного Суду, в якій посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Скаржник в касаційній скарзі доводить, що апеляційний суд не врахував норми абзацу третього підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідних положень Конституції України, якими передбачено, що представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401 -VIІІ набрав чинності 30 вересня 2016 року.
Як свідчать матеріали справи №819/1433/14-а, адміністративне провадження в даній справі відкрито ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року, тобто, до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", тому представництво у суді в даній справі здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності.
На підтвердження повноважень щодо подання та підписання апеляційної скарги представником Головного управління ДПС у Тернопільській області ОСОБА_1 додано до апеляційної скарги належним чином засвідчену копію довіреності від 10 жовтня 2019 року №612/10/19-00-08-02-12/25991, якою, зокрема, надано право ОСОБА_1 представляти інтереси Головного управління ДПС у Тернопільській області в усіх без виключення судах загальної юрисдикції з усіма правами передбаченими статтями 44, 47, 51 КАС України, в тому числі оскарження судових рішень в апеляційному порядку.
Верховний Суд ухвалою від 2 липня 2020 року відкрив касаційне провадження за скаргою відповідача, справу витребував з суду апеляційної інстанції.
20 липня 2020 року від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому позивач просить суд залишити скаргу відповідача без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції від 9 червня 2020 року - без змін.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що пунктом 11 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про "самопредставництво" в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів. За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Разом з тим, змінами внесеними до КАС України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18 грудня 2019 року № 390-ІХ розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Позивач про не надання відповідачем документів, які свідчать про те, що ОСОБА_1 є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва.