Постанова
Іменем України
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 643/8994/19
провадження № 61-19112св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державний реєстратор прав на нерухоме майно департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області Гвоздович Аліна Ігорівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 25 липня 2019 року у складі судді Сугачової О. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Овсяннікова А. І., Коваленко І. П., Сащенка І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області Гвоздович А. І. про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.
Позов обгрунтований тим, що державний реєстратор неналежно перевірила наявність заборони на відчуження майна та не повинна була скасувати право власності ОСОБА_1 на квартиру, оскільки була ухвала Московського районного суду м. Харкова про забезпечення позову, яка є чинною. Також посилався на вимоги пунктів 4-6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якими у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.
Позивач просив визнати неправомірними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області Гвоздович А. І. щодо скасування його права власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов`язати поновити відповідний запис.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 25 липня 2019 року провадження у справі закрито.
Ухвала мотивована тим, що предметом спору є владні, управлінські рішення та дії, вчинені відповідачем як суб`єктом владних повноважень, а тому цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
ПостановоюХарківського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 25 липня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративногосудочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 25 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду у порядку цивільного судочинства.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження.
У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушеннями норм процесуального права.
Державний реєстратор не перевірила наявність заборони на відчуження майна, чим порушила право позивача на володіння та користування своїм майном.
Оскарження реєстраційних дій є похідною вимогою від спору щодо майна, а саме належної йому квартири АДРЕСА_1 .
Позов спрямований на захист його майнових прав стосовно квартири, а тому має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у жовтні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини
Суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25 липня 2019 рокупровадження у справі закрито.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 надав апеляційну скаргу безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Верховний Суд виходить з того, що при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.