Постанова
Іменем України
31 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 314/5993/14
провадження № 61-4283св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_3, на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 травня 2017 року в складі судді Кіяшко В. О. та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Воробйової І. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Кредитні ініціативи" зазначало, що ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", 28 листопада 2012 року передало право вимоги за кредитним договором ТОВ "ФК "Вектор Плюс", а ця компанія, у свою чергу, того ж числа передала право вимоги позивачу ТОВ "Кредитні ініціативи". Таким чином, позивач набув статусу нового кредитора (стягувача) за укладеним з ОСОБА_1 договором від 23 квітня 2008 року № 0711/0408/45-009, відповідно до умов якого вона отримала кредит у розмірі 32 700,00 дол. США.
Відповідно до цього договору відповідач зобов`язалася повернути наданий кредит зі сплатою процентів за користування коштами в сумі, строки та на умовах, що передбачені цим кредитним договором. Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 23 квітня 2008 року укладено договір поруки № 0711/0408/45-009 Р-1.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 32 700,00 дол. США на умовах, що передбачені цим кредитним договором.
Відповідачі взятих на себе зобов`язань за договором не виконали, у зв`язку з чим станом на 28 липня 2014 року утворилась заборгованість в розмірі 599 535,89 грн.
З огляду на викладене ТОВ "Кредитні ініціативи" просило суд стягнути солідарно з відповідачів на користь товариства заборгованість в сумі 599 535,89 грн, у тому числі заборгованість за кредитом - 386 888,16 грн, заборгованість за відсотками - 137 020,06 грн, заборгованість за пенею - 75 627,67 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 травня 2017 року позов ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором від 23 квітня 2008 року та договором поруки від 23 квітня 2008 року в розмірі 599 535,89 грн, у т ому числі: 386 888,16 грн - заборгованість за кредитом, 137 020,06 грн - заборгованість за відсотками, 75 627,67 грн - заборгованість за пенею.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що зобов`язання за кредитним договором позичальник ОСОБА_1 та поручитель ОСОБА_2 не виконали, що є підставою для стягнення з них в солідарному порядку всієї суми заборгованості на користь нового кредитора.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 15 серпня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2017 року заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 травня 2017 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2, ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції в частині наявності підстав для стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 . Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості як з поручителя, апеляційний суд виходив з того, що порука припинилась.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У січні 2018 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду, а справу передати на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають критеріям законності та обґрунтованості. Суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували, що укладений 28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" і ТОВ "Кредитні ініціативи" договір не відповідає нормам цивільного законодавства України, порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 .
Відповідач вказує, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредитору до надання боржником доказів переходу прав у зобов`язанні до нового кредитора. Позивач не довів того, що право вимоги до ОСОБА_1 перейшло саме до нього, оскільки загальне формулювання договорів факторингу не зазначає, права вимоги до яких саме боржників перейшли до позивача.
Крім того, позивач не підтвердив належними доказами факту виконання банком обов`язку щодо надання ОСОБА_1 кредитних коштів, та в якій сумі. Розрахунку суми заборгованості відповідача перед ПАТ "Сведбанк", з якого можна було б встановити, як утворилась заборгованість, суму її сплати, рух коштів на рахунку, суми прострочення, пені та інших складових заборгованості, немає.
Під час укладання договору факторингу від 28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" і ТОВ "ФК "Вектор Плюс" було допущено порушення умов договору факторингу щодо отримання від банку попереднього письмового дозволу (погодження) спостережної ради банку, оскільки з моменту укладення договору пройшло менше одного року, а особа, яка мала намір придбати у фактора право вимоги заборгованості від боржників, не мала бездоганної ділової репутації.
ТОВ "Кредитні ініціативи" хоча на момент вчинення договору факторингу і була фінансовою установою, однак мала сумнівну ділову репутацію. При цьому розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28 квітня 2017 року № 1466 заяву ТОВ "Кредитні ініціативи" про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг залишено без розгляду.
Результат аналізу доводів касаційної скарги свідчить, що рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються в частині задоволених позовних вимог ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, тому переглядається лише у цій частині.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну
У травні 2018 року на адресу суду від ТОВ "Кредитні ініціативи" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено про необґрунтованість доводів касаційної скарги ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для її задоволення немає.
Суди встановили, що між ПАТ "Сведбанк" і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір від 23 квітня 2008 року № 0711/0408/45-009, відповідно до умов якого вона отримала кредит у розмірі 32 700,00 дол. США.
Відповідно до цього договору відповідач зобов`язалася повернути наданий кредит зі сплатою процентів у сумі, строки та на умовах, що передбачені цим кредитним договором. Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 23 квітня 2008 року було укладено договір поруки № 0711/0408/45-009 Р-1.