Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 442/2686/18
провадження № 61-5313св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А.,
третя особа - приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Любов Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 жовтня 2018 року у складі судді Курус Р. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 23 січня 2020 року в складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Струс Л. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк") в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної М. А., в якому просили припинити договір іпотеки, укладений 25 грудня 2007 року між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л. В., за яким предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1, припинити обтяження вказаної квартири, зобов`язати приватного нотаріуса виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження майна та зняти заборону відчуження зазначеного майна, виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження цього майна.
Позовна заява обґрунтована тим, що 25 грудня 2007 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 674/07/03, згідно якого позивач отримав у позику грошові кошти в сумі 19 600,00 дол. США.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язання між банком та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір від 25 грудня 2007 року, де іпотекодавцем виступає ОСОБА_2 . В іпотеку передано квартиру АДРЕСА_2 .
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 грудня 2015 року задоволено позовні вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банк" та стягнено з ОСОБА_1 12 4936,12 грн. Дане рішення суду виконано в повному обсязі, про що свідчить постанова державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - Дрогобицький міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Львівській області) Костишин Н. Р. від 20 лютого 2018 року про закінчення виконавчого провадження.
Однак, звернувшись в банк з проханням надати відповідні документи про повернення кредитних коштів, позивачам було відмовлено в зв`язку з тим, що наявна заборгованість.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23 січня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що у зв`язку із скасуванням постановою Верховного Суду рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 30 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 11 квітня 2016 року та стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 25 грудня 2007 року у розмірі 151 383,97 грн, з яких: заборгованість за тілом та відсотками по кредиту у розмірі 6 457,05 дол. США (кредит у розмірі 5 988,00 дол. США та відсотки у розмірі 469,05 дол. США), що в гривневому еквіваленті становить 142 529,82 грн; штраф за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 8 854,15 грн, у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на час ухвалення оскаржуваного рішення суду існувала заборгованість за вказаним кредитним договором.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 442/266/18, витребувано її з Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2020 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що дія кредитного договору була припинена внаслідок направлення вимоги про дострокове погашення боргу та пред`явлення позову з аналогічними вимогами. Сума боргу за вказаною вимогою була сплачена у повному обсязі, а тому зобов`язання за вказаною вимогою, що виникли безпосередньо з умов кредитного договору та за які апелянт поручився є виконаними. Будь-які нарахування відсотків чи інших платежів, що визначені кредитним договором після пред`явлення позову є безпідставними. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Зазначені висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 456/3745/16, від 16 грудня 2019 року у справі № 127/25921/16, від 03 лютого 2020 року у справі № 569/613/19, від 16 лютого 2020 року у справі № 506/6/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 569/23247/18, від 14 лютого 2018 року у справі № 564/2199/15, від 19 вересня 2018 року у справі № 643/16336/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 473/825/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 186/1974/14-ц, що не були враховані судами під час розгляду справи.
Судами не враховано, що банк втратив право пред`являти позов у зв`язку із пропуском строків позовної давності. Банк мав право пред`являти вимого до іпотекодавця починаючи від дня невиконання боржником забезпечене іпотекою зобов`язання, тобто тридцять перший день після отримання вимоги або з моменту подачі позову до суду, аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 757/21623/15.
У постанові Верховного Суду України від 17 січня 2018 року в справі № 910/27064/15, які не були враховані судами обох інстанцій, зазначено, що рішення суду, яке набрало законної сили та виконане боржником та яким з боржника стягнуто остаточну заборгованість, не може бути поставлене під сумнів та не підлягає тлумаченню, в розумінні повноти розміру заборгованості.
Крім того, суди не визначили як саме грошові претензії має до боржника банк та з яких підстав він має право нарахування. У справі яка розглядається зобов`язання за кредитним договором виконані у повному обсязі. Вказана обставина свідчить про те, що, що відбулось припинення основного зобов`язання належним його виконанням, а тому у суду є підстави, передбачені статтею 599, частиною першою статті 559 ЦК України для визнання припиненим і зобов`язання за договором іпотеки.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суди встановили, що 25 грудня 2007 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 674/07/03, згідно якого позивач отримав у позику грошові кошти в сумі 19 600,00 дол. США на споживчі потреби строком до 24 грудня 2017 року.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язання ОСОБА_1 між банком та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір від 25 грудня 2007 року, де іпотекодавцем виступає ОСОБА_2 . В іпотеку передано квартиру АДРЕСА_2 .
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 грудня 2015 року позов ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованість за кредитним договором від 25 грудня 2007 року в сумі 124 936,12 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави у розмірі 1 249,36 грн.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 11 квітня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задоволено частково. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 грудня 2015 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 624,68 грн судового збору на користь держави. В іншій частині рішення суду залишено без змін.