ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 803/517/16
адміністративне провадження № К/9901/19293/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 року (суддя Денисюк Р.С.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016 року (головуючий суддя Левицька Н.Г., судді: Обрізко І.М., Сапіга В.П.)
у справі № 803/517/16 (№ 876/4692/16)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, податковий орган) в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 31.05.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016 року, адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 12.02.2016 року № 0000941304.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що віднесення вартості запасних частин для автомобілів до витрат, які понесені у зв`язку з підприємницькою діяльністю, позивачем здійснено цілком законно та підтверджено належними документами первинного бухгалтерського обліку, а доводи відповідача, викладені в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Податковий орган зазначає, що витрати позивача на придбання запчастин документально не підтверджені.
Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.
У запереченні на касацій скаргу позивач звертає увагу, що ні в акті перевірки, ні під час судового розгляду не зазначено, відсутність яких саме первинних документів стало підставою для висновків податкового органу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом в період з 21.12.2015 року по 13.01.2016 року проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктом підприємницької діяльності позивачем за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт №106/17-01/ НОМЕР_1 від 19.01.2016 року.
Висновками акта перевірки, зокрема, встановлено порушення: п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1, п.177.2, п.177.4, ст.177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 343 213,14 грн.
На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2016 року № 0000941304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 429 016,39 грн, в тому числі за основним платежем - 343 213,10 грн та 85 803,29 грн за штрафними санкціями.
За приписами частини 1 статті 341 КАС України cуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено доводами касаційної скарги, що податковий орган зробив висновок про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб в сумі 343 213,14 грн на підставі неможливості підтвердження позивачем використання у своїй господарській діяльності запчастин, суми на придбання яких було віднесено до валових витрат.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач займається міжнародними перевезеннями, і відповідно протягом 2013-2014 років ніс витрати, пов`язані із закордонними відрядженнями водіїв, ремонтом та обслуговуванням автомобілів, якими здійснюється надання послуг з перевезення вантажів. Працівники позивача придбавали запчастини, здійснювали ремонт та обслуговування автомобілів, належних позивачу, в Республіці Польща, зокрема, ремонт та обслуговування вантажних автомобілів позивача здійснювалось компаніями-нерезидентами: SCANIA" Polska S.A., "ZAWRAT" TIR SERWIS та "PKS CHELM" S.A. Також у даних компаній придбавались запчастини для вантажних автомобілів.