1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ



01 вересня 2020 року

справа № 640/6209/19

адміністративне провадження № К/9901/16672/20



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,



розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "І ЕС ТІ МЕДІА"

на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у складі колегії суддів Василенка Я. М., Кузьменка В. В., Шурка О. І.,

у справі № 640/6209/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І ЕС ТІ МЕДІА"

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -



УСТАНОВИВ:



І. Рух справи



Товариство з обмеженою відповідальністю "І ЕС ТІ МЕДІА" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі, скаржник) звернулось до суду першої інстанції з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішень комісії Головного управління ДФС в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20 лютого 2019 року № 1081921/36602919, від 19 лютого 2019 року № 1080586/36602919, від 6 лютого 2019 року №1069516/36602919 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 1 від 05 вересня 2018 року, № 2 від 6 вересня 2018 року, № 2 від 9 листопада 2018 року за датою їх подання.



Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року, позов задоволено.



4 грудня 2019 року представник позивача подав клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи про понесення витрат на правову допомогу, а саме: оригінал банківської виписки від 4 грудня 2019 року, копію рахунку-фактури від 4 грудня 2019 року, докази направлення копій клопотання учасникам справи.



9 грудня 2019 року представник позивача подав заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якому просить вирішити питання про стягнення з Головного управління ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "І ЕС ТІ МЕДІА" понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 900 грн.



Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у задоволенні заяви представника Товариства про відшкодування витрат на правову допомогу відмовлено.



Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року касаційну скаргу Товариства задоволено частково, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року скасовано, справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд в частині вирішення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "І ЕС ТІ МЕДІА" про ухвалення додаткового судового рішення.



ІІ. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій



18 червня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив додаткову постанову, якою відмовив у задоволенні заяви Товариства про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.



Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову, за результатами оцінки наданих Товариством доказів, дійшов висновку, що в наданій представником позивача виписці по рахунку не зазначено номер справи, в якій адвокатом надавалися послуги, а також номер додаткової угоди до договору про надання правничих послуг № 04-10/2019-1 від 4 жовтня 2019 року, в якій зазначено перелік юридичних послуг, зокрема, реквізити оскаржуваних рішень, які були предметом розгляду у даній справі.



Суд апеляційної інстанції зазначив, що представник позивача не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили, що правничі витрати понесені саме у даній справі.



ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги



Не погодившись з додатковою постановою позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, надання невірної оцінки обставинам, що мають значення для справи, просить скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, а справу № 640/6209/19 направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд в частині вирішення заяви Товариства про ухвалення додаткового судового рішення.



Позивач наголошує на тому, що чинне законодавство України не передбачає обов`язкового зазначення номеру справи та додаткової угоди до договору при здійсненні оплати за надані послуги і позивач, здійснюючи платіж, зазначив основні документи на підставі яких йому надавалися послуги: рахунок-фактуру та основний договір про надання правової допомоги. Рахунок-фактура має той самий номер, що і акт наданих послуг та погодинний звіт про надані послуги у цій справі.



IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції



10 липня 2020 року Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребував справу № 640/6209/19 з суду першої інстанції.



23 липня 2020 року справа № 640/6209/19 надійшла до Верховного Суду.



Представник відповідача 29 липня 2020 року подав відзив на касаційну скаргу Товариства, просить залишити її без задоволення, а додаткову постанову залишити без змін.



Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.



Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.



Верховний Суд, переглянувши додаткову постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність судом норм процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.



Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.



Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.



V. Обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження їх понесення.



Суд апеляційної інстанції встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "І ЕС ТІ МЕДІА" (надалі - Клієнт) та Адвокатським бюро "Олександр Перемежко та Партнери" (надалі - Юридична фірма) укладено договір про надання правової допомоги № 04-10/2019-01 від 04 жовтня 2019 року, відповідно до якого клієнт доручає юридичній фірмі надавати юридичні послуги, а юридична фірма погоджується надавати клієнту послуги згідно з умовами цього договору, а клієнт погоджується сплачувати надані послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.



22 жовтня 2019 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання правової допомоги № 04-10/2019-01 від 04 жовтня 2019 року, згідно якої замовник доручає юридичній фірмі додатково до послуг, визначених в пункті 1.2 Договору про надання правової допомоги № 04-10/2019-01 від 04 жовтня 2019 року надати юридичні послуги, які включають аналіз наданої клієнтом апеляційної скарги, підготовку, підписання та подання відзиву на апеляційну скаргу та інших документів в адміністративній справі про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20 лютого 2019 року №1081921/36602919 та реєстрацію податкової накладної від 06 вересня 2018 року № 2; про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 06 лютого 2019 року №1069516/36602919 та реєстрації податкової накладної від 09 листопада 2018 року № 2.



На підтвердження надання правничих послуг представник позивача надав виписку по рахунку від 29 листопада 2019 року на суму 18 900 грн із призначенням платежу "оплата за юридичні послуги згідно із договором № 04-10/2019-1 від 4 жовтня 2019 року та рах. № 5501 від 28 листопада 2019 року"; рахунок-фактуру №5501 від 28 листопада 2019 року; акт про надання юридичних послуг № 5501 від 05 грудня 2019 року; погодинний звіт.



VI. Джерела права



Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV



Частини перша, третя статті 252. Додаткове судове рішення



Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.



Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.



Частини перша та третя статті 132



Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.



До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.



Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу



Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.



За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.



Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.



Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.



Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.


................
Перейти до повного тексту