ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 816/2750/15
адміністративне провадження № К/9901/26809/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 року (головуючий суддя Резнікова С.С., судді: Бегунц А.О., Старостін В.В.)
у справі № 816/2750/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання ДСД № 265-12 від 19.11.2007 року
до Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
У С Т А Н О В И В:
В липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання ДСД № 265-12 від 19.11.2007 року (далі - позивач, Товариство) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення, яким нараховано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання, та визнати протиправним та скасувати акт про результати камеральної перевірки.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 08.10.2015 року в задоволені адміністративного позову відмовив.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено факт порушення Товариством строків сплати узгодженого податкового зобов`язання встановлених Податковим кодексом України та правомірність застосування до нього штрафу.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 14.01.2016 року скасував постанову суду першої інстанції в частині відмови у визнанні протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000561619 від 30.03.2015 року.
В цій частині прийняв нову постанову, якою позовну вимогу Товариства про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнив, скасував податкове повідомлення-рішення № 0000561619 від 30.03.2015 року.
В іншій частині залишив постанову суду першої інстанції без змін.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.03.2015 року №0000561619 прийнято податковим органом з порушенням норм встановлених пунктів 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України та п. 6 розділу IV Порядку № 984, оскільки винесене до надсилання та отримання позивачем по справі відповіді щодо результатів розгляду поданих заперечень до акту перевірки.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на третій день за днем розгляду заперечень і наданні письмової відповіді платнику податків, тобто з дотриманням вимог п. 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.
Відзив на касаційну скаргу податкового органу від Товариства на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.02.2015 року відповідачем проведено камеральну перевірку позивача щодо сплати до бюджету узгоджених сум податкових зобов`язання по платі за користування надрами для видобування природного газу за листопад 2014 року, нарахованих по строку 30.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 23.02.2015 року № 000031/16-19/587437982.
Перевіркою встановлено порушення Товариством в частині сплати узгодженого податкового зобов`язання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин за видобутий природний газ за листопад 2014 року нарахованого по строку 30.12.2014 року в сумі 726 582,25 грн з затримкою 20 днів, що є порушенням вимог підпункту 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 Податкового кодексу України.
На підставі вищезазначеного акта перевірки відповідачем 30.03.2015 року сформовано податкове повідомлення-рішення № 0000561619, яким зобов`язано Товариство сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 72 658,23 грн за платежем плата за користування надрами для видобування природного газу.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.03.2015 року позивач не погоджуючись з висновками акта перевірки надіслав до податкового органу заперечення до акта камеральної перевірки (том 1 арк. с.18-24).