ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 814/2840/16
адміністративне провадження № К/9901/5709/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 року (головуючий суддя Шляхтицький О.І., судді: Потапчук В.О., Романішин В.Л.) у справі № 814/2840/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (надалі позивач, Товариство) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Миколаївської митниці ДФС (надалі відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, зобов`язання митного органу подати висновок про повернення надмірно сплачених коштів.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 06.04.2017 року позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів №504010000/2016/000029/2 від 27.10.2016 року.
Визнав протиправним та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2016/00058 від 27.10.2016 року.
Зобов`язати митний орган прийняти і подати до Головного управління державної казначейської служби України в Миколаївській області висновок про повернення з Державного бюджету України Товариству суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 2 302 814,08 грн шляхом перерахування на рахунок позивача в системі електронного адміністрування ПДВ; та ввізного мита у розмірі 600 259,59 грн шляхом перерахування на поточний банківський рахунок Товариства.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що у митного органу не було ніяких підстав заперечувати можливість визначення митної вартості за ціною договору, з мотивів не надання всіх документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, оскільки позивач надав відповідачу всі можливі у цьому випадку документи та пояснення.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.12.2017 року скасував постанову суду першої інстанції, ухвалив нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства відмовив.
Суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення виходив з того, що у митного органу були ґрунтовні підстави для сумнівів у правильності митної вартості товару. Зокрема, у митній документації відсутня інформація про страхування імпортованого вантажу, що суттєво впливає на митну вартість імпортованого товару.
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Товариство звертає увагу, що не могло надати митному органу документів про страхування, оскільки страхування товару не здійснювалось.
Відзив на касаційну скаргу позивача від митного органу на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
29.12.2017 року касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.12.2015 року позивач (покупець) уклав контракт №RF/RD/01-16/15-517 з ОАО "Единая торговая компанія" (РФ) (продавець) на поставку гідроксиду натрію сумарним обсягом близько (+/-) 48000 тонн, на загальну орієнтовну суму 20 000 000 доларів США (+/-) (том 1 арк. с. 18-26).
Відповідно до п. 2.2 контракту ціна за 1 тону товару розраховується за формулою середнє котирування FOB MED Low агентства ICIS за два місяця, що передували періоду відвантаження з 21 числа першого місяця до 20 числа другого місяця мінус 60 доларів США.
Розрахована ціна зазначається в специфікації, що підписується кожного разу до 25 числа місяця, який передує відвантаженню.
Також, п.3.2 контракту передбачено, що вантажовідправником по цьому контракту можуть бути (мовою документа) ОАО "Химпром" (г. Новочебоксарск, РФ), ОАО "Каустик" (г. Волгоград, РФ), ООО "Новомосковский хлор" (г. Новомосковск, РФ), ЗАО "Транснефтехим" (г. Москва, РФ), ОАО "БСК" (г. Стерлитамак, РФ), а також будь-які інші відправники на розсуд продавця.
23.09.2016 року сторони підписали специфікацію №8 про визначення ціни на гідроксид натрію на поставку 3800 +/- 5% тонн у жовтні 2016 року - 270 доларів США на суму 1 026 000 +/- 5% грн. (том 1 арк. с. 27).
В жовтні 2016 року продавець поставив на адресу Товариства 168,531 т гідроксиду натрію на загальну суму 45 503,37доларів США (270,00 доларів за тонну). При цьому, відповідно до інвойсу №V-166 від 18.10.2016 в якості вантажовідправника зазначено ОАО "Каустик" (РФ) ( том 1 арк. с. 41).
27.10.2016 року Товариством до митного органу подано електронну митну декларацію № 5040100000/2016/002346 про оформлення 168,531т соди каустичної, гідроксид натрію, на суму 45503,37 доларів США, які надійшли від ОАО "Каустик" (РФ) (том 1 арк. с. 28).
Разом з декларацією товариством надано:
- контракт №RF/RD/01-16/15-517 від 03.12.2015 року,
- специфікацію № 8 від 23.09.2016 року,
- інвойс № V-166 від 18.10.2016 року,
- сертифікат походження №6009062701 від 18.10.2016 року,
- накладні СГМС № 22259828, 222259838, 22259867, 22259988, 222260002, 222260007, 22260017, 22260024, 22200634, 22260045, 22260055, 22260063, 22260070, 22200677,
- копію МД країни відправлення № 10311010/181016/001675 від 18.10.2016 року.
Під час митного оформлення зазначеної партії товару позивач визначив його митну вартість відповідно до ст. 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - 270 доларів США за тонну.
Митний орган відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за основним (першим) методом у зв`язку з тим, що подані декларантом документи не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (витрат на доставку товару до пункту призначення, страхування, документальне обґрунтування зниження ціни на 60 дол. США), не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, не надано договір (угоди) з третіми особами, бухгалтерську документацію щодо рівня ціни на соду каустичну, гідроксид натрію, в залежності від її якості.
Митний орган повідомленням від 27.10.2016 № 23950 (том 1 арк. с. 31) витребував у позивача для підтвердження митної вартості:
1) бухгалтерську документацію:
- щодо оплати складових митної вартості (страхування);
- страховий поліс;
- щодо вартості соди каустичної, гідроксид натрію.
2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями.
Позивач на виконання зазначених повідомлень, надав митному органу документи, що підтверджують заявлену вартість товару:
- інформацію біржових котирувань за останні 4 тижні, що формували цінову політику на каустичну соду згідно умов контракту від 03.12.2015 по специфікації № 8,
- лист підтвердження ідентичності підпису керівника № 277 від 23.12.2015 року
Також позивач повідомив що:
1) копії МД країни відправлення булі надані;
2) попередня оплата товару не здійснювалась, оскільки відповідно до договору оплата здійснюється протягом 18 календарних днів з дня відвантаження товару;
3) Товариство та ОАО "Единая торговая компанія" не страхували товар, а відповідно до базису поставки СРТ жодна із сторін зовнішньоекономічної операції не мають зобов`язань з обов`язкового страхування, а витрати на транспортування до місця призначення включені у вартість товару;
4) договори на продаж товару з третіми особами Товариством не укладались, оскільки підприємство є безпосереднім кінцевим споживачем товару;
5) формування ціни шляхом зменшення її на 60 дол. США є результатом комерційних переговорів і регламентується п.2.2. контракту (том 1 арк. с. 32).
В свою чергу, митний орган не взяв до уваги зазначені пояснення Товариства та дійшов висновку, що підприємством не надано документи, які підтверджують митну вартість товару.
Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №504010000/2016/000029/2 від 27.10.2016 року, відповідно до якого, визначено ціну 400,50 доларів США за тонну (том 1 арк. с. 33).
Разом з цим прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2016/00058 від 27.10.2016 року, у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відсутнє документальне підтвердження вартості у зв`язку з наданою знижкою в 60 доларів США; не надано документацію щодо оплати складових митної вартості (страхування, витрат на доставку товару), договір (угоду, контракт) з третіми особами (том 1 арк. с. 35-37).
При цьому, визначаючи митну вартість цього товару, відповідач використав резервний метод, на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. (ст.64 МК України). За основу для коригування митної вартості Миколаївською митницею взята митна декларація від 26.07.2016 року №807010001/2016/615.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частинами четвертою та п`ятою ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.