ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 803/1154/16
адміністративне провадження № К/9901/32835/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року (Плахтій Н.Б.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року (судді: Обрізко І.М. (головуючий), Нос С.П., Сапіга В.П.)
у справі № 803/1154/16
за позовом Державного підприємства "Турійське лісове господарство"
до Головного управління ДФС у Волинській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2016 року Державне підприємство "Турійське лісове господарство" (далі - ДП "Турійське лісове господарство") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2016 року № 000033315, №000034315; від 10 травня 2016 року № 0001831401, № 0001821401, № 0001811401.
На обґрунтування позовних вимог ДП "Турійське лісове господарство" зазначило, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на помилковій оцінці операцій з контрагентом позивача - фірмою "ZORTEX BUSINESS LLP" (Великобританія). У позивача не було жодних підстав вважати, що контрагент ліквідований з 15 липня 2014 року, оскільки оплата за поставлену продукцію проведена вчасно, від банківських установ не надходило інформації про ліквідацію контрагента, на митниці жодних зауважень під час митного оформлення товару не отримано. Крім того позивач послався на необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо безтоварності операцій із ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, мотивуючи тим, що господарські операції мали реальний характер, повністю виконані та відповідно відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується належним чином оформленою первинною документацією. За таких обставин ДП "Турійське лісове господарство" вважає, що прийняті ГУ ДФС у Волинській області податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 02 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року, адміністративний позов задовольнив повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що твердження контролюючого органу про ліквідацію компанії "ZORTEX BUSINESS LLP" не знайшли свого підтвердження в ході з`ясування обставин у справі. Так, відповідачем жодних порушень щодо оформлення первинних фінансово-господарських документів за взаємовідносинами позивача з вказаним вище контрагентом не виявлено; факт реального постачання товару відповідно до укладених контрактів підтверджується первинними документами встановленої форми; після 15 липня 2014 року компанію "ZORTEX BUSINESS LLP" обслуговували іноземні банки, а митні органи України після виконання усіх належних митних процедур здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, то суди дійшли висновку, що залучені до матеріалів справи документи є достатніми та належними доказами фактичного виконання укладених між вказаними фізичними особами-підприємцями та ДП "Турійське лісове господарство" договорів про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних із лісівництвом, договорів підряду на виконання робіт з трелювання лісопродукції та її вивезення.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Волинській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити ДП "Турійське лісове господарство" у задоволенні позову повністю.
Зокрема, скаржник зазначив, що відповідно до інформації, отриманої від компетентного органу Великобританії від 23 липня 2015 року № EО1/F23605/ВС, компанія "ZORTEX BUSINESS LLP" ліквідована 15 липня 2014 року, що, відповідно, ставить під сумнів вчинення між нею та позивачем правочинів після цієї дати та експортних операцій. Податковий орган звертає увагу, що поза увагою судів залишився той факт, що згідно з наданими до перевірки технологічними картами по рубках головного користування встановлено, що для проведення даних робіт необхідно мати склад бригад 4 і більше людей. Між тим, відповідно до поданої звітності з 1-ДФ у ФОП ОСОБА_1 перебувало 2 найманих працівника, у ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 - 0 працівників.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05 травня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
03 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що в період з 21 березня до 15 квітня 2016 року ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку ДП "Турійське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 22 квітня 2016 року №142/03-20-14-01-09/30996788.
Відповідно до висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення позивачем вимог законодавства:
- пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, що полягає в заниженні ДП "Турійське лісове господарство" податку на додану вартість на загальну суму 231 935 грн, зокрема за листопад 2014 року - 25 487 грн, за квітень 2015 року - 22 442 грн, за травень 2015 року - 21 081 грн, за червень 2015 року - 19 424 грн, за серпень 2015 року - 22 993 грн, за вересень 2015 року - 25 911 грн, за жовтень 2015 року - 30 839 грн, за листопад 2015 року - 31 328 грн, за грудень 2015 року - 32 430 грн;
- підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України; пунктів 44.1, п.44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (редакція 2015 року), внаслідок чого ДП "Турійське лісове господарство" занизило податок на прибуток на загальну суму 574 463 грн, зокрема за 2013 рік на суму 161 880 грн, за 2014 рік на суму 285 818 грн, за 2015 рік на суму 126 765 грн;
- пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, Закону України "Про управління об`єктами державної власності" із змінами та доповненнями, пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП "Турійське лісове господарство" занизило відрахування частини чистого прибутку всього в сумі 685 802 грн, зокрема за 2013 рік на суму - 120 818 грн, за 2014 рік на суму 200 294 грн, за 2015 рік на суму 364 690 грн;
- статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із урахуванням вимог Постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року № 270;
- статті 9 декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49, в частині порушення порядку декларування ДП "Турійське лісове господарство" валютних цінностей, а саме: подання недостовірної інформації, що відображена в деклараціях про валютні цінності, доходи та майно станом на 01.10.2014, 01.01.2015, 01.04.2015, 01.07.2015, 01.10.2015.
На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:
- від 11 травня 2016 року № 000033315, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1 355 829,36 грн;
- від 11 травня 2016 року № 000034315, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 1700 грн;
- від 10 травня 2016 року № 0001831401, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) на 1 028 703 грн, зокрема 685 802 грн - основний платіж, 342 901 грн - штрафні санкції;
- від 10 травня 2016 року № 0001821401, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 289 980,75 грн, зокрема 231 935 грн - основний платіж, 57 983,75 грн - штрафні санкції;
- від 10 травня 2016 року № 0001811401, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на 861 694,50 грн, зокрема 574 463 грн - основний платіж, 287 231,50 грн - штрафні санкції.
Надаючи оцінку встановленим судами попередніх інстанцій обставинам справи та доводам податкового органу, Суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
За положеннями підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Пунктом 137.10 статті 137 Податкового кодексу України визначено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 17 пункту 2 статті 29 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до доходів загального фонду Державного бюджету України належать: частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету (у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.