ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 127/209117/19
провадження № 51-1913 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Булейко О.Л., Іваненка І.В.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Костюка О. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Книжника Ярослава Валерійовича на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Вінниці, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, жителя того ж міста (АДРЕСА_2), раніше не судимого на підставі статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 309 КК, частиною 3 статті 311 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 309 КК, частиною 3 статті 311 КК та призначено йому покарання: за частиною 1 статті 309 КК - у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за частиною 3 статті 311 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна. На підставі частини 1 статті 70 КК визначено ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.
Згідно з вироком, ОСОБА_1, маючи прямий умисел на незаконне зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропної речовини - амфетамін, всупереч Законам України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", реалізовуючи свій злочинний умисел, в невстановленому слідством місці та у невстановлений час незаконно придбав та зберігав прекурсори - фенілнітропропен та фенілацетон.
Загальна маса вилученого під час обшуку прекурсору фенілнітропропен становить 63,95 г, що вважається особливо великим розміром. Загальна маса вилученого прекурсору фенілацетон становить 1,23 мл.
Крім того, ОСОБА_1, маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, всупереч Законам України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", реалізовуючи свій злочинний умисел, в невстановленому слідством місці та у невстановлений час, незаконно придбав подрібнену речовину рослинного походження, яка, згідно з висновком експерта № 276 від 03 березня 2019 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою 8,53 г (у перерахунку на висушену речовину) та зберігав її в своєму помешканні для власного вживання без мети збуту, і яку в подальшому викурював за допомогою пристрою для куріння, виготовленого з двох фрагментів поліетиленових пляшок та металевого виробу конусоподібної форми із отворами, на внутрішніх стінках яких залишилося нашарування речовини темно-коричневого кольору, яке, згідно з висновком експерта № 379 від 02 липня 2019 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, масою (у перерахунку на суху речовину) 0,157 г.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, та короткий зміст заперечень
У касаційній скарзі захисник Книжник Я.В. не погоджується із ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 листопада 2019 року, вимагає її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
В обґрунтування своїх вимог адвокат стверджує, що суд апеляційної інстанції не повідомив засудженого та його захисника належним чином про дату та час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, розглянув апеляційну скаргу за їх відсутності, проте, в оскарженій ухвалі суд зазначив, що всі учасники судового розгляду були повідомлені належним чином.
Невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого адвокат Книжник Я.В. убачає в тому, що судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали не було враховано наявність на утриманні засудженого малолітньої дитини та непрацюючої хворої дружини, що, на думку захисника, слід вважати пом`якшуючою обставиною. Крім того, адвокат вважає, що судом не розглянуто можливість виправлення засудженого ОСОБА_1 без реального відбування призначеного покарання з урахуванням тих обставин, що він повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Заперечень від інших учасників кримінального провадження до Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги. Зазначив, що матеріали кримінального провадження містять підтвердження належного повідомлення захисника та його підзахисного про день та час розгляду апеляційної скарги. Вважає, що покарання призначене у відповідності до вимог статті 65 КК.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з вимогамистатті 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.