ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 757/42018/19-к
провадження № 51-5827 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Булейко О. Л., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Шененка Р. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Нікішова Геннадія Івановича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія" на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Левкова В. А. про передачу майна, визнаного речовими доказами, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018100010006348, і на яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року накладено арешт Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ "Кіровоградська нафтова компанія" - адвоката Нікішова Г.І. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, та короткий зміст заперечень
У касаційній скарзі адвокат Нікішов Г.І. не погоджується з ухвалою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року, вимагає її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та Конституції України.
В обґрунтування своїх вимог адвокат стверджує, що ухвала слідчого судді про передачу майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів може бути оскаржена за правилами оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна.
Заперечень від інших учасників кримінального провадження до Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, пославшись при цьому на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у провадженні № 51-620кмо19 від 27 січня 2020 року.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з вимогамистатті 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частин 1, 2статті 438 КПКпідставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватисястаттями 412-414 цього Кодексу.
Частина 1 статті 412 КПК України передбачає, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цьогоКодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З матеріалів провадження вбачається, що 09 серпня 2019 року старший слідчий в ОВС ГСУ НП України Левков В.А., за погодженням із заступником начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Жупіною О. С., звернувся до слідчого судді з клопотанням про передачу речових доказів у кримінальному провадженні №12018100010006348 Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в управління з метою відповідального зберігання на підставах, у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", майна, на яке ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року було накладено арешт.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 09 серпня 2019 року зазначене клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Левкова В.А. було задоволено, а майно, на яке ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року було накладено арешт - передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з метою забезпечення його збереження.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду від 09 серпня 2019 року представником ТОВ ""Кіровоградська нафтова компанія" адвокатом Нікішовим Г.І. було оскаржено до Київського апеляційного суду, який ухвалою від 16 жовтня 2019 року відмовив у відкритті провадження за зазначеною апеляційною скаргою.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. У частині 1 цієї статті міститься загальна норма про те, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому однією з основних засад судочинства, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 129 Основного Закону є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Порядок кримінального провадження на території України, відповідно до положень частини 1 статті 1 КПК, визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Так, у частині 1 статті 392 КПК встановлений перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а у частині 3 цієї статті зазначено, що в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Спеціальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК. Параграфом 2 цієї глави встановлено порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, зокрема, законодавець у статті 309 КПК зазначив вичерпний їх перелік. Так, пунктом 9 частини 1 цієї статті встановлено, що під час досудового розслідування, зокрема, може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, оскільки арешт майна у кримінальному провадженні, відповідно до вимог частини 2 статті 131 КПК, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Проте, ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів має іншу правову природу, а саме: речові докази, відповідно до частини 2 статті 84 КПК, є процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні. При цьому їх зберігання є однією з гарантій реалізації завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК, та умовою дотримання прав осіб, права яких, у тому числі й майнові, було обмежено щодо речей чи майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні і на яке ухвалою слідчого судді уже накладено арешт.