Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 553/2354/17
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/814/367/20
Провадження № 51 - 1346 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Могильного О.П., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Матолич М.Р.,
захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката Литовченка Р.В. у режимі
відеоконференції,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170030000867 від 02 липня 2017 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 121 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Литовченка Р.В. на вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 31 жовтня
2019 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 16 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 31 жовтня 2019 року
ОСОБА_1 засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 22 травня 2018 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 6 417 гривень 43 копійки витрат на стаціонарне лікування потерпілого.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 01 липня 2017 року приблизно о 11 годині 30 хвилин в стані алкогольного сп`яніння на подвір`ї за адресою: АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_2, взяв зі столу залізне лезо ножа та молоток, яким розбив вікно будинку. ОСОБА_2, почувши звук розбитого скла, почав наближатися до свого подвір`я та побачив ОСОБА_1, з яким у нього склалися неприязні відносини, що виходив з подвір`я, перебував у збудженому стані і вигукував образи на його адресу, тримаючи в руках лезо ножа та молоток. Помітивши ОСОБА_2, ОСОБА_1, погрожуючи фізичною розправою, почав наближатися до потерпілого, на що останній схопив із землі шматок асфальту та кинув у бік ОСОБА_1 . Відступаючи назад, ОСОБА_2 перечепився та впав на спину. Скориставшись таким становищем, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та, нахилившись, умисно завдав йому один удар лезом ножа, який тримав у правій руці, в область нижньої лівої частини грудної клітки, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва з ушкодженням тонкої кишки, внутрішньочеревної та внутрішньогрудної кровотечі, що призвело до гемопневмотораксу, ушкодження переднього відрізку 8-го ребра зліва, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 січня 2020 року апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Вільховик Ю.О. та захисника
Литовченка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а зазначений вирок суду першої інстанції - без зміни.
Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Литовченко Р.В., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду змінити, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, виключивши посилання на обставину, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_1 суд в повній мірі не врахував визнання ним вини, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування заподіяних збитків потерпілому, який не наполягав на суворому покаранні, що свідчить про щире каяття, та не взяв до уваги, що кримінальне правопорушення ОСОБА_1 вчинив під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого. Зазначає про відсутність доказів перебування ОСОБА_1 під час вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Указує на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів захисника.
Заперечень на касаційну скаргу захисника Литовченка Р.В. від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Литовченко Р.В. у судовому засідання висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника Литовченка Р.В. необґрунтованою і просила залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 121 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При призначені покарання ОСОБА_1 за ст. 121 ч. 1 КК України суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Посилання в касаційній скарзі на щире каяття ОСОБА_1 є безпідставними.
При призначенні покарання обставинами, які пом`якшують покарання, визнаються, у тому числі, з`явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (ст. 66 ч. 1 п. 1 КК України).
Щире каяття засвідчує критичну оцінку винним вчиненого ним злочину, співчуття до потерпілих, прагнення зменшити негативні наслідки його протиправної поведінки. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Як убачається зі змісту вироку ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав частково, заперечивши умисність завдання удару ножем потерпілому, що свідчить про відсутність у нього щирого каяття.
Не відповідають матеріалам кримінального провадження й твердження захисника про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого.