Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 286/1624/19
Провадження № 51 - 912 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Могильного О.П., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Сиволапа А.С.,
засудженого ОСОБА_1 в режимі відеоконференції
розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019060250000198 від 08 квітня 2019 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого,
за ст. 121 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Бондарчук Г.М. на вирок Житомирського апеляційного суду від 09 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 26 червня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено відповідні обов`язки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7339 гривень матеріальної шкоди та 32 661 гривень моральної шкоди.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, за обставин детально наведених у вироку, ОСОБА_1 07 квітня 2019 року близько 19 години в АДРЕСА_2, перебуваючи на прилеглій до приміщення місцевого будинку культури території, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті неприязних відносин та в ході виниклої суперечки, виниклої між ним та ОСОБА_2 умисно, наніс п`ять ударів ногами в область тулубу останнього, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження.
Вироком Житомирського апеляційного суду від 09 січня 2020 року задоволено апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 та частково задоволено апеляційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області Василіва О.Б., скасовано вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 26 червня 2019 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання та ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_1 за ст. 121 ч. 1 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Початок строку відбуття покарання вказано обраховувати з моменту затримання ОСОБА_1 під час виконання цього вироку. В решті вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Бондарчук Г.М. просить змінити вирок апеляційного суду та призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши 3 роки іспитового строку, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 ч. 1 п.п. 1, 2 КК України. Вважає вирок апеляційного суду необґрунтовано суворим, а висновок про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства - помилковим. В обґрунтування своєї вимоги захисник вказує на те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні малолітнього сина та під час проживання з хворою матір`ю 1938 року здійснював за нею догляд. Також зазначає про те, що ОСОБА_1 вибачився перед потерпілим і в межах свого матеріального становища почав відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду завдану ним потерпілому ОСОБА_2 .
Потерпілий ОСОБА_2 у заяві поданій до початку касаційного розгляду просить здійснити касаційний розгляд у його відсутність та залишити вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 без зміни.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від інших учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу захисника та просив її задовольнити.
В судовому засіданні прокурор вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст. 121 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.