Постанова
Іменем України
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 127/7542/17
провадження № 51-2373км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І.В.,
суддів Булейко О.Л., Фоміна С.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О.В.,
прокурора Єременка М.В.,
засудженої ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Вінницького міського суду від 24 грудня 2019 року та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020010003777, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 125 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 09 червня 2015 року о 19:30 год, перебуваючи напроти будинку № 26 по вул. Бестужева в м. Вінниці, на ґрунті довготривалих особистих неприязних стосунків, під час сварки з ОСОБА_2 умисно завдала останній декілька ударів пластиковим відром, а також ногами та руками у голову та тулуб, завдавши потерпілій легкі тілесні ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2020 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена просить скасувати вирок та ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а кримінальне провадження щодо неї закрити.
Вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на те, що судом безпідставно взято до уваги одні докази й відхиленні інші.
Стверджує, що у показаннях потерпілої та свідків обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є розбіжності, вони суперечливі, а тому суд не повинен був брати їх до уваги.
Також у касаційній скарзі ставить під сумнів виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 внаслідок її дій. Не погоджується з висновком судово-медичної експертизи щодо наявності у потерпілої легких тілесних ушкоджень.
Крім того, вважає, що доводи її апеляційної скарги залишено без належного обґрунтування та спростування, а ухвала суду апеляційної інстанції не обґрунтована та не вмотивована, у зв`язку з чим не відповідає положенням ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Засуджена підтримала подану скаргу.
Прокурор вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та просить її відхилити.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.