1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


27 серпня 2020 року

м. Київ


справа № 131/669/17

провадження № 61-2090св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представники позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке",

представник відповідача - Герасимчук Олег Олександрович,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області у складі судді Олексієнка О. Ю. від 16 серпня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Зайцева А. Ю., Сала Т. Б., Якименко М. М. від 20 грудня 2018 року,


ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог


У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецьке" (далі - ТОВ "Іллінецьке") про визнання договору оренди землі недійсним.


Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер 0521282600:02:000:0369, що розташована на території Іллінецької сільської ради Іллінецького району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. 20 серпня 2016 року вона випадково дізналася, що її земельна ділянка з 2015 року знаходиться в оренді та користуванні у ТОВ "Іллінецьке" терміном на 10 років. Зазначала, що з відповідачем жодних договорів оренди не підписувала та нікого не уповноважувала на таке, волевиявлення і наміру на їх укладення не мала.


Посилаючись на вказані обставини, просила визнати недійсним договір оренди землі № 15 від 04 серпня 2015 року, укладений між нею та ТОВ "Іллінецьке", площею 2,0 га, кадастровий номер 0521282600:02:000:0369.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 16 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.


Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 15 кадастровий номер 0521282600:02:000:0369 від 04 серпня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Іллінецьке", зареєстрований Реєстраційною службою Іллінецького районного управління юстиції у Вінницькій області 20 серпня 2015 року за № 10884882.


Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті позовних вимог відмовлено.


Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки волевиявлення позивача на укладання оспорюваного договору оренди землі відсутнє, тому що остання його не підписувала, що підтверджується категоричним висновком технічної та почеркознавчої експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05 квітня 2018 року № 1473/1474/18-21, то в силу вимог частини третьої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України вказаний правочин є недійсним.


Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції


Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Іллінецьке" залишено без задоволення, рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 16 серпня 2018 року залишено без змін.


Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.


Узагальнені доводи вимог касаційної скарги


У січні 2019 року ТОВ "Іллінецьке" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.


Касаційна скарга мотивована тим, що суд порушив норми процесуального права, безпідставно відмовивши у задоволенні клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи для дослідження питання, чи міг бути змінений рукописний підпис ОСОБА_1 у графі "орендодавець" в договорі оренди землі № 15 від 04 серпня 2015 року. Суди попередніх інстанцій належної оцінки доводам відповідача про отримання позивачем орендної плати за 2015-2016 роки, що підтвердили свідки та не заперечувала сама позивач, не надали.


Узагальнені доводи вимог касаційної скарги


У березні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що доводи касаційної скарги є аналогічним доводам апеляційної скарги, яким суд надав належну правову оцінку. Посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 131/669/17 з Іллінецького районного суду Вінницької області.


Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 липня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.


Фактичні обставини справи, встановлені судом


Суд установив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер 0521282600:02:000:0369, що розташована на території Іллінецької сільської ради Іллінецького району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.


Згідно з договором оренди землі № 15 від 04 серпня 2015 року позивач передала зазначену земельну ділянку в оренду ТОВ "Іллінецьке" терміном на 10 років. Указаний договір зареєстрований у Іллінецькому районному управлінні юстиції у Вінницькій області 20 серпня 2015 року за № 10884882.


Відповідно до висновку судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1473/1474/18-21 від 05 квітня 2018 року підпис в графі "орендодавець" у 2-х примірниках договору оренди землі, що укладений 04 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Іллінецьке" з приводу оренди земельної ділянки площею 2,0 га за кадастровим номером 052480004009297, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.


2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".


Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ "Іллінецьке" на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 16 серпня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.


Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга підлягає задоволенню.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.


................
Перейти до повного тексту