Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 350/874/17
провадження № 61-31821св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
третя особа - Перегінська селищна рада Рожнятівського району Івано-Франківської області,
представник третьої особи - Глинко Мар ’ яна Василівна ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у складі судді Максиміва І. В. від 06 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Матківського Р. Й. від 10 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Перегінська селищна рада Рожнятівського району Івано-Франківської області (далі - Перегінська селищна рада), про знесення самочинного будівництва.
Позов мотивовано тим, що 26 грудня 2009 року на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень він придбав торговельний комплекс на АДРЕСА_1, а 28 січня 2010 року звернувся з відповідною заявою до Перегінської селищної ради про надання дозволу на складання проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,4351 га для його обслуговування. Однак рішенням селищної ради від 16 жовтня 2010 року йому надано дозвіл на складання проекту землеустрою на земельну ділянку площею лише 0,37 га, а іншу частину земельної ділянки площею 0,015 га Перегінська селищна рада надала приватному підприємцю ОСОБА_3 для обслуговування магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що стало підставою для оспорювання його в судовому порядку. Рішеннями судів встановлено, що саме він вправі оформити у користування (власність) усю площу земельної ділянки, раніше переданої під торговельний комплекс, в тому числі і на частину земельної ділянки, яку ОСОБА_3 мала намір оформити для обслуговування своєї самочинної добудови, розташованої на земельній ділянці площею 0,0101 га на АДРЕСА_1 . У зв`язку з набранням судовими рішеннями законної сили він неодноразово звертався до селищної ради із заявами про надання дозволу на складання проекту землеустрою земельної ділянки орієнтовною площею 0,0101 га для обслуговування належного йому торговельного комплексу, однак такі заяви залишені без реагування та не вирішені по суті. Крім того, позивач зазначив, що технічна можливість здійснити перебудову даного самочинного об`єкта відсутня і така перебудова не відновить порушене право позивача, що є підставою для прийняття судом рішення саме про знесення даного об`єкту.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив зобов`язати ОСОБА_3 за власний рахунок знести самочинно збудований нею об`єкт, площа забудови якого в загальному складає 0,083 га (з врахуванням паркана розміщеного на фундаменті), а саме, добудови до існуючого магазину на АДРЕСА_2 та паркана, що розташовані на земельній ділянці площею 0,0101 га.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_3 знести самочинно збудовані нею об`єкти нерухомості, а саме, добудову до існуючого магазину та паркан, площа забудови яких в загальному складає 0,083 га, що розташовані на земельній ділянці площею 0,0101 га на АДРЕСА_2 .
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що дії ОСОБА_3 щодо самочинного будівництва порушують права позивача як власника нежитлових приміщень, у зв`язку з чим наявні підстави для зобов`язання відповідача знести самочинно збудовані нею об`єкти нерухомості.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У травні 2018 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не з`ясували всіх фактичних обставин справи; не врахували, що між відповідачем та сільською радою задовго до придбання позивачем приміщення було укладено договір оренди спірної земельної ділянки і тому відповідач має переважне право на його продовження, у зв`язку з чим остання неодноразово зверталася до сільської ради для виготовлення технічної документації. Відсутні будь-які належні та допустимі докази порушення прав позивача, оскільки згідно заявленого позову вбачається, що із здійсненим відповідачем будівництвом не погоджується тільки ОСОБА_1, бажаючи одержати у власність спірну земельну ділянку, а Перегінська селищна рада не підтримала заявлений позов. Оскільки відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували те, що здійснені відповідачем прибудови на спірній земельній ділянці є самочинним будівництвом, а знесення останніх є крайньою мірою, то відсутні підстави для задоволення позову.
У червні 2018 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги, у яких зазначила, що спір, що виник між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 щодо знесення самочинного будівництва, що створене та використовується відповідачем як ФОП в господарській діяльності, мав розглядатися в порядку господарського судочинства та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Посилаючись на вказані обставини, просила скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та закрити провадження у справі.
Разом із тим, заявник просила передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У липні 2018 року Перегінська селищна рада подала до касаційного суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що збудовані відповідачем будівлі на АДРЕСА_2 не порушують жодних прав позивача, оскільки вони збудовані на земельній ділянці, що відноситься до земель запасу Перегінської селищної ради. Крім того, спірна земельна ділянка не може бути виділена ФОП ОСОБА_1 для обслуговування торгового комплексу розташованого за вказаною адресою, оскільки 29 вересня 2015 року позивач викупив земельну ділянку площею 0,4084 га для обслуговування вказаного приміщення. Разом із тим, даний спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, оскільки і позивач, і відповідач є ФОП та займаються господарською діяльністю, а земельна ділянка на АДРЕСА_2 виділена їм для обслуговування будівель для здійснення підприємницької діяльності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 350/874/17 з Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області. У задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпеченняпозову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про зупинення виконання рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2018 року відмовлено.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 є власником торгівельного комплексу, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Згідно державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ № 001968 з відповідними землевпорядними документами, виданого на підставі рішення Перегінської селищної ради від 26 червня 1996 року, торговому центру "Юлія" торгової компанії СТД надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,56 га, а 09 серпня 2005 року селищною радою припинено право постійного користування земельною ділянкою на АДРЕСА_2 площею 0,48 га торговому центру "Юлія" торгової компанії СТД та визнано зазначений державний акт таким, що втратив чинність у звʼязку з несплатою земельного податку.
ОСОБА_3 є власником крамниці із стоматкабінетом (нежитлових приміщень площею 251,7 кв. м), що розташовані на АДРЕСА_2 .
Згідно державного акта про право власності на земельну ділянку серії ІФ № 045088 від 26 квітня 2005 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0267 га, цільове призначення якої - комерційне використання, у межах згідно з планом на АДРЕСА_1 .
Рішенням сесії Перегінської селищної ради від 20 липня 2010 року № 229-24/2010 ОСОБА_3 надавався дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 площею 0,0101га для обслуговування існуючого магазину.
З акта обстеження земельної ділянки від 17 травня 2011 року, висновку про погодження проекту землеустрою від 06 червня 2011 року, висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області № 05-39/1636 від 06 червня 2011 року встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0101 га, яка знаходиться на АДРЕСА_2, розташований об`єкт нерухомого майна, а саме, самовільно збудоване приміщення магазину.
25 липня 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області видано припис щодо усунення ОСОБА_3 порушень у сфері містобудування, а Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області прийнято постанову № 485 від 25 липня 2011 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_3 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.