Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 362/5342/16-ц
провадження № 61-2905св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області Іванніков Іван Михайлович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Шумило Наталія Миколаївна, на постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Мережко М. В., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1 та присадибну земельну ділянку площею 0,1950 га за цією ж адресою.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 19 березня 2002 року, згідно з яким заповіла їй все своє майно. Вона як спадкоємець за заповітом у встановлений законом шестимісячний строк подала до приватного нотаріуса заяву про прийняття спадщини, на підставі чого була заведена спадкова справа.
Однак, звернувшись у жовтні 2016 року до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, вона дізналася, що відповідач як непрацездатний син померлої претендує на обов`язкову частку у спадщині, яка становить 1/4 частини спадкового майна.
Зазначала, що наявні підстави для зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині відповідача, оскільки відповідач приїздив до матері, яка хворіла та з 2014 року не могла себе самостійно обслуговувати, приблизно один раз на рік, не допомагав їй ні матеріально, ні фізично, хоча мав таку можливість. Всю необхідну допомогу та догляд за матір`ю здійснювала вона.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила зменшити розмір обов`язкової частки ОСОБА_2 із 1/4 частки до 1/8 частки у спадщині, що залишилася після смерті ОСОБА_3 і до якої входить житловий будинок і земельна ділянка по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2017 року у складі судді Корнієнка С. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зменшено розмір обов`язкової частки ОСОБА_2 із 1/4 частки до 1/6 частки у спадщині, що залишилася після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що за життя матері відповідач не дбав про неї, хоча мати потребувала постійного нагляду, а після її смерті не брав участі у її похованні, а тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру обов`язкової частки непрацездатного відповідача у спадщині на підставі частини першої статті 1241 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не довела належними та допустимими доказами, що відповідач навмисно ухилявся від надання спадкодавцеві допомоги, а також, що він мав таку можливість.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що відповідач ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, яка через похилий вік та хвороби була у безпорадному стані, а тому розмір його обов`язкової частки має бути зменшений.
Також вказувала на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання її адвоката про відкладення розгляду справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2019 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати сторін у справі - ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй на праві власності нерухоме майно: житловий будинок по АДРЕСА_1 та присадибну земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку за цією ж адресою розміром 0,1950 га.
За життя спадкодавець ОСОБА_3 склала заповіт від 19 березня 2002 року, згідно з яким заповіла своїй дочці ОСОБА_1 все належне їй майно.
Спадкоємцями ОСОБА_3 є її діти: ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом, та ОСОБА_2 як непрацездатний син померлої, що має право на обов`язкову частку у спадщині.
Спадкоємці прийняли спадщину у встановленому законом порядку шляхом подання нотаріусу заяв про прийняття спадщини.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.