Постанова
Іменем України
20 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 760/11102/17
провадження № 61-9494св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 23 січня 2018 року в складі колегії суддів: Болотова Є. В., Білич І. М., Поліщук Н. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - ДАБІ), Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі - Департамент), про зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником одноповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1. За адресою: АДРЕСА_2 розташований будинок ОСОБА_2 , який збудував власний дерев`яний двоповерховий каркасний будинок з оновленим фундаментом та прибудинковою територією.
Вважав, що будівництво відповідачем цього будинку виконано з порушенням чинного законодавства, що порушує його права.
За результатами проведеної перевірки Департаментом ДАБІ у м. Києві встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2, за цією адресою проводились будівельні роботи із реконструкції Ѕ житлового будинку, побудованого у 1957 році, а саме: будівництво мансардного поверху без документа, що дає право на виконання будівельних робіт, чим порушено частину першу статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Згідно з листом Департаменту ДАБІ
у м. Києві від 29 липня 2015 року № 10/26-6/2907/10 станом на 27 липня
2015 року Департамент не видавав дозволу та не реєстрував інших документів дозвільного характеру, які б надавали право на виконання підготовчих або будівельних робіт та не приймав об`єкт до експлуатації за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до листа Державної санітарно-епідеміологічної служби України Головного управління Держсанепідслужби у м. Києві від 17 серпня 2015 року № 3223 фахівцями Державної установи "Київський МЛЦ ДСЕСУ" ВП Голосіївським міжрайонним відділом (філія) лабораторних досліджень, за дорученням Державної санітарно-епідеміологічної служби України, проведені дослідження у квартирі позивача та встановлено, що рівні природної освітленості у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_3 відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення" нижче допустимого.
У зв`язку з цим просив зобов`язати ОСОБА_2 здійснити заходи по приведенню забудови його будинку за адресою: АДРЕСА_4, спорудженої з порушенням норм чинного законодавства, до норм ДБН -
360-92**, а саме: здійснити перенесення стіни будинку на відстань, яка регламентується нормами ДБН - 360-92**, тобто 18 метрів від зовнішньої стіни будинку АДРЕСА_3 ; здійснити демонтаж частки другого поверху з вікнами, які виходять у напрямок будинку АДРЕСА_3, тобто прийняти заходи відповідно до п. п. 3.13, 3.14 таблиці 3.3 норм ДБН 360-92**.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 06 вересня 2017 рокупозов задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 привести належну йому забудову, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 у належний стан з дотриманням вимог пожежної безпеки з урахуванням норм ДБН 360-92**. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем здійснюються будівельні роботи без дозвільних документів, ігноруються вимоги посадових осіб органів, уповноважених здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства
у сфері містобудівної діяльності. Будинок відповідача побудований
з порушенням вимог пожежної безпеки об`єктів будівництва. Будівництво відповідачем будинку знизило рівень природнього освітлення в квартирі позивача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 23 січня 2018 року апеляційну скарги ОСОБА_2 задоволено частково, заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 06 вересня 2017 рокускасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд керувався тим, що з урахуванням положень статей 16, 376, 386, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб. Проте вимоги позивача
є недоведеними та необґрунтованими.
Аргументи учасників справи
У лютому 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду міста Києва від 23 січня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив оскаржене судове рішення скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що у відповідача відсутній дозвіл на будівництво, проте порушення будівельних норм безпосередньо впливає на позивача, порушуючи його конституційні права (право власності), та загрожує безпеці життя та здоров`я позивача і його родини. Також апеляційним судом не були враховані всі докази на підтвердження неправомірності дій відповідача, як і положення статті 103 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) щодо добросусідства та статті 91 цього ж кодексу, де зазначено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
У березні 2018 року від ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу,
в якому просить оскаржене судове рішення скасувати повністю, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
У березні 2018 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу,
в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на безпідставність вимог касаційної скарги.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2019 року зупинена дія постанови Апеляційного суду міста Києва від 23 січня 2018 рокудо закінчення касаційного провадження.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
14 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частки земельної ділянки, площею 0,0324 га, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , та 1/6 частини житлового будинку площею 86,9 кв. м, розташованого за цією ж адресою.
ОСОБА_2 є власником суміжного домоволодіння, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
24 липня 2015 року головним державним інспектором інспекційного відділу
№ 5 Департаменту ДАБІ у м. Києві Близнюком Л. Л. складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому зазначено, що будівництво на зазначеній земельній ділянці відбувається без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, чим порушено частину першу статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку до 25 серпня 2015 року.
Перевіркою з виїздом на місце за вказаною адресою встановлено, що власником будинку - громадянином ОСОБА_2 виконувались будівельні роботи із реконструкції житлового будинку, збудованого у 1957 році (згідно
з технічним паспортом, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від
23 квітня 2010 року), а саме: будівництво другого та мансардного поверху без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, чим порушено частину першу статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". За результатами перевірки складено акт, протокол, видано відповідний припис та вживається заходи щодо притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за встановлені правопорушення, передбачені КУпАП.