Постанова
Іменем України
12 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 202/6069/17
провадження № 61-8870св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом)- Публічне акціонерне товариство "Кредобанк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Кредобанк", подану адвокатом Єлишевим Костянтином Юрійовичем, на рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20 листопада 2018 року в складі судді Бєльченко Л. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.; за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", який змінив назву на Акціонерне товариство "Кредобанк" (далі - АТ "Кредобанк"), в якому просив стягнути з АТ "Кредобанк" на його користь основні та додаткові відсотки за користування банківським вкладом "Рантьє" від 13 березня 2007 року №2630/01/27164 в розмірі 17 337,66 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 12 вересня 2017 року становить 450 929,99 грн); стягнути три відсотки річних за користування грошовими коштами за період з 01 січня 2015 року по 27 липня 2017 року у розмірі 269 995,05 грн; стягнути інфляційні збитки з розмірі 1 500 728,31 грн; стягнути пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 568 519,86 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 13 березня 2007 року між ним та банком було укладено договір банківського вкладу "Рантьє" №2630/01/27164, за умовами якого він розмістив на депозитному рахунку 80 000,00 доларів США з визначеною договором процентною ставкою. Через неналежне виконання банком своїх зобов`язань він вимушений був звернутися до суду з позовом про стягнення суми за договором банківського вкладу. Зазначав, що рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 грудня 2014 року, яке набрало законної сили ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року, його позовні вимоги задоволені, стягнуто суму вкладу, основні та додаткові відсотки за ним. Рішення суду було виконане у повному обсязі лише 21 липня 2017 року, чим порушено його право як споживача на своєчасне отримання депозиту.
У жовтні 2017 року ПАТ "Кредобанк" звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просило визнати договір банківського вкладу "Рантьє" №2630/01/27164 від 13 березня 2007 року недійсним та встановити його нікчемність, мотивуючи його тим, що спірний правочин було вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою. Також не було дотримано письмової форми спірного договору, оскільки він не підписаний сторонами. ОСОБА_1 взагалі не вносив жодних грошових коштів на депозитний рахунок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ "Кредобанк" на користь ОСОБА_1 основні та додаткові відсотки за користування банківським вкладом "Рантьє" від 13 березня 2007 року № 2630/01/27164 у розмірі 17 337, 66 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на 12 вересня 2017 року становить 450 929, 99 грн), три відсотки річних за користування грошовими коштами за період з 01 січня 2015 року по 27 липня 2017 року у розмірі 269 995,05 грн, інфляційні збитки у розмірі 1 500 728,31 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 568 519,86 грн.
У задоволенні зустрічного позову ПАТ "Кредобанк" відмовлено.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходив із того, що права позивача порушені, оскільки рішення суду про стягнення грошових коштів було виконане лише 21 липня 2017 року, а тому на його користь підлягають відшкодуванню відсотки, передбачені договором, три відсотки річних за користування грошовими коштами, інфляційні збитки та пеня. При цьому суд вважав, що позовна давність за вимогами первісного позову не пропущена.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив із того, що рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що спірний договір було укладено, крім того банком виконане вказане рішення, а тому не вбачав правових підстави для визнання його недійсним та встановлення його нікчемності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Кредобанк" задоволено частково, рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20 листопада 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Кредобанк" на користь ОСОБА_1 три відсотки річних за користування грошовими коштами за період з 01 січня 2015 року по 21 липня 2017 року у розмірі 154 995, 15 грн та 892 268, 00 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за період з 01 січня 2015 року по 21 липня 2017 року, а усього стягнуто 1 047 263, 15 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
В іншій частині рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20 листопада 2018 року залишене без змін.
Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 щодо розміру сум, які підлягають до стягнення на його користь, вважав безпідставним стягнення інфляційних втрат у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, оскільки ці втрати не виникають у випадку визначення грошового зобов`язання в іноземній валюті.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
26 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
27 квітня 2019 року АТ "Кредобанк" звернулось до Верховного Судуз касаційною скаргою, поданою адвокатом Єлишевим К. Ю., в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині стягнення з АТ "Кредобанк" на користь ОСОБА_1 пені, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що постанова апеляційного суду ухвалена з порушенням норм матеріального права, а саме неправильно застосовані норми статей 1058, 1061 ЦК України. Суд безпідставно не застосував статтю 1070 ЦК і не з`ясував, який розмір відсотків сплачується банком за вкладом на вимогу. Натомість суд першої інстанції правомірно стягнув з банку на його користь проценти по депозитному договору банківського вкладу за період з 01 січня 2015 року по 27 липня 2017 року.
АТ "Кредобанк" у своїй касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції стягнувши пеню за період з 01 січня 2015 року по 27 липня 2017 року у розмірі 3% вартості послуги на підставі частини 5 статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" вийшов за межі позовних вимог. Крім того судами не було застосовано строк позовної давності про застосування якої було заявлено банком, а також не застосовано положення частини третьої статті 551 ЦК України щодо зменшення розміру пені.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 стосуються оскарження постанови апеляційного суду в частині вирішення його позовних вимог, а в касаційній скарзі АТ "Кредобанк" порушено питання про перегляд судових рішення судів першої і апеляційної інстанцій в частині стягнення пені, у зв`язку з чим відповідно до вимог статті 400 ЦПК України (в редакції станом на 07 лютого 2020 року) касаційний перегляд буде здійснюватися в цих межах.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив, в якому АТ "Кредобанк" просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити повністю.
Також до суду надійшов відзив від ОСОБА_1, в якому останній просить касаційну скаргу АТ "Кредобанк" залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "Кредобанк", витребувано її матеріали із суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні клопотання АТ "Кредобанк" про зупинення виконання рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20 листопада 2018 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційні скарги ОСОБА_1 та АТ "Кредобанк" підлягають частковому задоволенню з таких підстав.