ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 540/324/19
адміністративне провадження № К/9901/23515/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року (судді: Кравчеко К.В., Джабурія О.В., Вербицька Н.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУ НП в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ НП в Миколаївській області), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині відмови у внесенні змін до наказу ГУ НП в Миколаївській області від 25 вересня 2017 року № 241 о/с щодо зміни підстави звільнення позивача зі служби в поліції, а саме: вважати його звільненим зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) з 28 вересня 2017 року;
- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14 листопада 2018 року про внесення змін до наказу ГУ НП в Миколаївській області від 25 вересня 2017 року № 241 о/с в частині зміни підстави звільнення зі служби в поліції;
- зобов`язати ГУ НП в Миколаївській області подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача в задоволенні заяви про внесення змін до наказу ГУ НП в Миколаївській області від 25 вересня 2017 року № 241 о/с в частині підстави звільнення позивача з поліції є протиправною.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи відмову у задоволенні позову суд першої інстанції вказав, що Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII та Порядком підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 листопада 2016 року № 1235 не передбачено ані підстав, ані повноважень начальників, яким надано право прийняття на службу до Національної поліції (призначення на посаду, присвоєння спеціального звання, звільнення) на внесення змін до наказів про звільнення зі служби в поліції з метою зазначення інших підстав звільнення, у тому числі і через наявність на момент звільнення захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, встановленого військово-лікарською комісією після звільнення.
Суд першої інстанції зауважив, що Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року № 285 передбачений порядок внесення змін до раніше прийнятих постанов Медичних (військово-лікарських) комісій МВС (ВЛК) щодо причинного зв`язку захворювання із проходженням служби, а не до наказів по особовому складу, якими поліцейських звільняють зі служби.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною відмову ГУ НП в Миколаївській області у внесенні змін до наказу від 25 вересня 2017 року № 241 о/с щодо зміни підстави звільнення позивача зі служби в поліції. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача від 14 листопада 2018 року про внесення змін до наказу від 25 вересня 2017 року № 241 о/с в частині зміни підстави звільнення зі служби в поліції, з урахуванням правової оцінки, наданої судом апеляційної інстанції в цій постанові.
Апеляційний суд мотивуючи рішення зазначив, що постановою ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області" № 5 від 07 листопада 2018 року встановлено, що на час звільнення зі служби 28 вересня 2017 року, позивач мав захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції. Відповідно до статей 11а), 39г), 56в), графи II Переліку захворювань і фізичних вад, затвердженого наказом МВС України від 03 квітня 2017 року № 285, - не придатний до служби в поліції. Підстава: протокол засідання М(ВЛ)К від 07 листопада 2018 року.
Такий висновок М(ВЛ)К був зроблений за медичними документами позивача, складеними до звільнення його зі служби в поліції.
На переконання суду апеляційної інстанції, вказана постанова № 5 від 07 листопада 2018 року свідчить про те що, позивач відповідно до порядку встановленого Положенням № 285, звернувся до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання, надав до ВЛК медичну документацію, складену в період проходження служби.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що наслідком реалізації колишнім поліцейським вказаного права та прийняття ВЛК стосовно цієї особи рішення про її непридатність до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби, має бути зміна підстави звільнення цієї особи зі служби у поліції шляхом внесення змін до відповідного наказу про її звільнення.
Вносити такі зміни повинна та посадова особа, до повноважень якої віднесено право на прийняття наказів про звільнення.
За таких підстав, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з моменту прийняття ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області" постанови № 5 від 07 листопада 2018 року змінились підстави для звільнення позивача зі служби в поліції, а тому у позивача виникло право звернення до ТУ НП із заявою про внесення змін до наказу від 25 вересня 2017 року № 241 о/с в частині зміни підстави звільнення зі служби в поліції, а у відповідача, відповідно, виникло зобов`язання щодо внесення відповідних змін до вказаного наказу на підставі постанови № 5 від 07 листопада 2018 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
Відповідач у касаційній скарзі вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Скаржник вказує, що позивач просить внести зміни до наказу ГУ НП в Миколаївській області від 25 вересня 2017 о/с щодо підстави звільнення з 28 вересня 2017 року, тобто майже через два роки після винесення оскаржуваного наказу. Відповідач зауважує, що з моменту подання позивачем до ГУ НП в Миколаївській області рапорту про звільнення від 14 вересня 2017 року та до моменту винесення наказу про звільнення - 28 вересня 2017 року, останній не звертався до відповідача із будь-якими заявами щодо не розгляду поданого рапорту.
Вказує, що згідно з частиною 2 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. Тобто, на момент винесення наказу від 25 вересня 2017 року № 241 о/с про звільнення позивача з 28 вересня 2017 року, існувала лише одна підстава для звільнення - за власним бажанням на підставі поданого рапорту. У свою чергу, закріплена у Положенні про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС від 03 квітня 2017 року № 285 процедура проведення медичного огляду, за результатами, якого видається довідка або свідоцтво про хворобу, виносяться саме на час фактичного огляду особи, що передує звільненню.
Тому, на переконання скаржника, з боку відповідача відсутня протиправна бездіяльність в частині відмови у внесенні змін до наказу ГУ НП в Миколаївській області від 25 вересня 2017 року № 241 о/с щодо зміни підстави звільнення позивача зі служби в поліції.
Позиція інших учасників справи.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року.
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Загороднюк А.Г., (судді): Калашнікова О.В., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2020 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 23 жовтня 1995 року до 06 листопада 2015 року та в Національній поліції України з 07 листопада 2015 року до 28 вересня 2017 року.
14 вересня 2017 року лейтенант поліції ОСОБА_1 подав на ім`я начальника ГУ НП в Миколаївській області Мороза Ю.Л. рапорт про звільнення з Національної поліції за власним бажанням з 28 вересня 2017 року.
Відповідно до наказу ГУ НП в Миколаївській області від 25 вересня 2017 року № 241 о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за власним бажанням на підставі пункту 7 частини 1 статі 77 Закону України "Про Національну поліцію", з вислугою років в календарному обчисленні 23 роки 05 місяців 12 днів.
07 листопада 2018 року ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області" на підставі протоколу засідання М(ВЛ)К від 07 листопада 2018 року № 5 винесена постанова № 5 про те, що позивач на час звільнення зі служби 28 вересня 2017 року мав захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції. На підставі статей 11 а), 39г), 56в), графи ІІ Переліку захворювань і фізичних вад, затвердженого наказом МВС України від 03 квітня 2017 року № 285, не придатний до служби в поліції.
14 листопада 2018 року позивач звернувся до начальника ГУ ПН в Миколаївській області із заявою про внесення змін до наказу від 25 вересня 2017 року № 241 о/с в частині підстави звільнення, а саме: вважати ОСОБА_1 звільненим зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) з 28 вересня 2017 року.
14 грудня 2018 року листом № Г-39/14-2018 відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зміну підстави звільнення, мотивуючи тим, що на час звільнення свідоцтво про хворобу з постановою військово-лікарської комісії про визнання непридатності до подальшої служби від 07 листопада 2018 року було відсутнє, а вказане свідоцтво стосується тих працівників, що несуть службу на момент його прийняття.
Позивач не погоджується з відмовою у внесенні змін до наказу про звільнення зі служби, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року№ 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону № 580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з частиною 1 статті 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у випадках: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України (частина 5 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII).
Відповідно до статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2016року № 1235 затверджений Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок № 1235).
У Розділі ІІ Порядку № 1235 зазначено, що підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності: призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою; присвоєння та позбавлення спеціальних звань поліції, пониження у спеціальному званні на один ступінь; закріплення спеціальних жетонів з індивідуальним номером; заохочення; зарахування у розпорядження; звільнення з посади; звільнення зі служби в поліції; відрядження поліцейських до державних (міждержавних) органів, установ, організацій та органів місцевого самоврядування із залишенням на службі в поліції; відсторонення від виконання службових обовязків (посади); надання відпусток відповідно до законодавства; зміни прізвища, імені та по батькові; обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки; установлення посадових окладів; установлення чи скасування додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших доплат відповідно до вимог чинного законодавства України; направлення поліцейських для проходження служби у складі національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, а також їх повернення.