1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



28 серпня 2020 року

м. Київ



Справа № 914/535/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Міщенка І. С.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження касаційної скарги заступника прокурора Львівської області

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 (судді: Мирутенко О. Л. - головуючий, Матущак О. І., Хабіб М. І.)

та ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.04.2019 (суддя Ділай У. І.)

за позовом Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області

до Фізичної особи-підприємця Сидяк Галини Петрівни

про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Городоцька місцева прокуратура Львівської області (далі - Прокуратура) звернулась з до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області (далі - Рада, Позивач) до Фізичної особи - підприємця Сидяк Галини Петрівни (далі - ФОП Сидяк Г.П., Відповідач) про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності площею 0,0365 га, яка знаходиться в с. Старичі на вул. Шептицького на території Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області, привівши її за власний рахунок у попередній стан.

1.2. Вказаний позов мотивований самовільним зайняттям спірної земельної ділянки Відповідачем.

1.3. В обґрунтування необхідності захисту інтересів держави прокурор вказав, що Старичівська сільська рада є розпорядником земель комунальної власності, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому місцева прокуратура звертається з позовом до суду саме в інтересах сільської ради, оскільки порушені безпосередньо інтереси територіальної громади села Старичі.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.04.2019, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019, повернуто Городоцькій місцевій прокуратурі Львівської області її позовну заяву на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

2.2. Вказані судові рішення обґрунтовані відсутністю законних підстав для представництва інтересів держави, а відтак і відсутністю процесуальної дієздатності у особи, яка подала позов, оскільки є непідтвердженими обставини щодо невиконання або неналежного виконання радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. За висновками господарських судів попередніх інстанцій обставини справи навпаки свідчать про вжиття Позивачем необхідних заходів з метою дотримання вимог земельного законодавства Відповідачем, а сама по собі обставина не звернення ради з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів місцевого самоврядування.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі заступник прокурора Львівської області просить скасувати зазначені судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

3.2. Касаційну скаргу мотивовано тим, що Прокуратурою доведено здійснення Позивачем захисту інтересів держави неналежним чином, враховуючи те, що факт самовільного зайняття земельної ділянки органом місцевого самоврядування виявлено ще в листопаді 2016 року, однак на момент звернення з позовом Старичівською сільською радою так і не вжито жодних заходів щодо звернення до суду з позовом про звільнення спірної земельної ділянки комунальної власності, розпорядником якої є Позивач.

3.3. Також скаржник зазначає, що ним було подано належні та допустимі докази неналежного здійснення радою захисту інтересів місцевого самоврядування, зокрема акт обстеження спірної земельної ділянки, приписи про усунення порушень земельного законодавства, протоколи про адміністративне правопорушення, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

3.4. Крім того, за твердженням скаржника, подання прокуратурою позову в інтересах держави в особі відповідного органу та подальша участь у справі не порушує принцип рівності та справедливого балансу між сторонами у справі, враховуючи передбачену положеннями чинного законодавством таку можливість.

3.5. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України від 15.01.2020 № 460-IX).

4.2. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

4.3. Оскільки касаційну скаргу подано до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, касаційний розгляд здійснюється відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020.

4.4. Касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.04.2019 у справі №914/535/19 було відкрито ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2019 у порядку письмового провадження та одночасно зупинено провадження у цій справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

4.5. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 поновлено провадження у справі № 914/535/19 у зв`язку з оприлюдненням 30.09.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

4.6. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 було зупинено провадження у цій справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

4.7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 поновлено провадження у справі № 914/535/19 для перегляду постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 та ухвали Господарського суду Львівської області від 02.04.2019 у цій справі у порядку письмового провадження.

4.8. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №29.3-02/1774 від 21.08.2020 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 914/535/19 у зв`язку з відпусткою судді Кушніра І. В.

4.9. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.08.2020 для розгляду справи № 914/535/19 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В. А. - головуючий, Багай Н. О., Міщенко І. С.

4.10. Колегія суддів також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.08.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

4.11. При цьому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

4.12. Ураховуючи викладене, з огляду на неодноразове зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах, складність справи, а також необхідність опрацювання значної кількості правових позицій для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається Верховним Судом у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

5. Обставини встановлені судами

5.1. Звертаючись до суду з позовом, в обґрунтування необхідності захисту інтересів держави, прокурор вказав, що Старичівська сільська рада є розпорядником земель комунальної власності, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому місцева прокуратура звертається з позовом до суду в інтересах сільської ради, оскільки порушені безпосередньо інтереси територіальної громади села Старичі.

5.2. Зокрема, в позовній заяві було зазначено, що 04.11.2016 земельною комісією Старичівської сільської ради було встановлено факт самовільного зайняття Відповідачем земельної ділянки, про що складено відповідний акт обстеження.

5.3. У подальшому 21.12.2016 сільською радою винесено припис № 1, яким Відповідачу надано строк до 30.01.2017 звільнити самовільно захоплену земельну ділянку та привести її у стан, який передував початку будівництва, інакше рада звертатиметься до суду.

5.4. 16.02.2017 сесією Старичівської сільської ради прийнято рішення № 11-12/УІІ, яким Відповідача зобов`язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку в строк до 31.03.2017.

5.5. 16.08.2017 органом контролю складено на ФОП Сидяк Г.П. протокол за порушення статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, який Відповідач добровільно сплатила, що підтверджуються квитанцією №0.0.829664778.2 від 17.08.2017.

5.6. Також органом контролю було винесено Відповідачу припис № 194-ДК/0183Пр/03/01/-17 від 17.08.2017 про усунення вказаного порушення вимог земельного законодавства.

5.7. У подальшому органом контролю нарахована шкода в розмірі 1 747,96 грн, завдана самовільним зайняттям земельної ділянки, яку Відповідач також добровільно сплатила, що підтверджується квитанцією № 0.0.829666728.2 від 17.08.2017.

5.8. 08.11.2017 органом контролю повторно проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства в с. Старичі, за результатами якої встановлено, що земельна ділянка ФОП Сидяк Г.П. не звільнена, про що складено відповідний акт перевірки та винесено припис про усунення порушень земельного законодавства.

5.9. Крім того, на Відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення № 637-ДК/0275П/07/01/-17 від 08.11.2017 та постановою № 637-ДК/0238По/08/01/-17 від 08.11.2017 накладено на Відповідача адміністративне стягнення у вигляді 255 грн штрафу за порушення статті 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який вона добровільно сплатила, що підтверджується квитанцією від 14.11.2017.

5.10. Станом на лютий 2019 року самовільно зайнята земельна ділянка Відповідачем звільнена не була, що і стало підставою для звернення прокуратури з позовом до суду в інтересах держави в особі ради.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

6.2. При зверненні з цим позовом в інтересах держави прокурор зазначив, що Старичівська сільська рада є розпорядником земель комунальної власності, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. При цьому факт самовільного зайняття земельної ділянки органом місцевого самоврядування виявлено ще в листопаді 2016 року, однак Позивачем так і не вжито жодних заходів щодо звернення до суду з відповідним позовом.

6.3. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

6.4. При цьому відповідно до абзаців 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

6.5. Згідно з абзацами 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.


................
Перейти до повного тексту